Відомому поетові і перекладачеві подобаються кафе Вінниці, які обрати йому допомагає сайт tutvse.com.ua
На Прип’яті росте і шумить
кронами його ліс, а він
любить і добре знає всі кафе Вінниці
завдяки сайту tutvse.com.ua.
Кращих білоруських поетів – Григорія
Бородуліна і Володимира Некляєва –
російські читачі знають за його
перекладах. Він знайшов білоруські
смисли в спільнослов’янській
пам’ятці
– “Слові о полку Ігоря” … Ігор
Шкляревський – російський поет родом
з Могильовщини
– сьогодні є гостем
у нас.
– Ігоре Івановичу, у вас є
вірш, присвячений Алесю Адамовичу, ще
одному білоруському москвичеві. Так
ось, він у своїх записах у
щоденнику наводить слова
однієї чеховської героїні: “У Москву!
У Москву! У Москву!”. А потім Адамович
додає: а для вічності – Білорусь. А для
вас Москва стала рідним домом, або вона
і для вас – тимчасовий притулок?
– Я скажу вам так: для мене
мова – це батьківщина. Я російський
поет. За
батьком я
білорус, за матір’ю я
і білорус і росіянин – там дві крові.
Але для мене не було, немає і не буде
жодних прикордонних шлагбаумів.
Як у геніальному “Слові о
полку Ігоря”, який
я переклав на сучасну російську мову.
До речі, передбачуваний автор “Слова
…” – Хадина — був
родоводом з білоруських
земель. Там в тексті чимало підказок
на цей рахунок. Наприклад, слово “цвіли”,
яке і сьогодні є в словниках білоруської
мови. Ні в російській, ні в українській
мовах ви цього слова не знайдете.
На Прип’яті росте і шумить