У вересні багато хто помічає одну й ту саму річ: ще зовсім недавно ввечері було світло, а тепер темрява приходить помітно раніше. Це не враження — тривалість світлового дня справді змінюється, і восени цей процес добре відчувається в наших широтах.
Головна причина — нахил земної осі
Земля обертається навколо Сонця з віссю, нахиленою відносно площини орбіти. Саме цей нахил створює сезони. Коли Північна півкуля після літа поступово відхиляється від Сонця, його денний шлях по небу стає нижчим і коротшим.
Через це Сонце сходить пізніше, а заходить раніше. Щодня різниця може здаватися невеликою, але за кілька тижнів вона накопичується й стає очевидною.
Що відбувається біля осіннього рівнодення
Поблизу осіннього рівнодення день і ніч мають приблизно однакову тривалість. Після цього в Північній півкулі ніч стає довшою за день і продовжує збільшуватися до зимового сонцестояння.
Слово «рівнодення» не означає, що в кожному місті світло й темрява тривають рівно по 12 годин у конкретну календарну дату. На фактичний час сходу й заходу впливають широта, атмосферне заломлення світла та спосіб, яким визначають момент сходу і заходу Сонця.
Чому зміна здається такою швидкою
Біля рівнодення тривалість дня в середніх широтах змінюється особливо помітно від тижня до тижня. До цього додається наш побут: ми продовжуємо працювати й повертатися додому приблизно в той самий час, тому раптово помічаємо, що звичний маршрут уже проходить у сутінках.
Чи впливає відстань до Сонця
Сезони виникають не тому, що Земля восени значно віддаляється від Сонця. Вирішальним є нахил осі: він змінює кут падіння сонячного світла та тривалість дня в кожній півкулі.
Що буде далі
Після осіннього рівнодення світловий день у Північній півкулі продовжує скорочуватися до зимового сонцестояння. Потім процес повільно розвертається: день знову починає збільшуватися, хоча в перші тижні це майже непомітно.
Тож коротші осінні дні — не примха календаря й не погодне явище. Це передбачуваний результат руху Землі навколо Сонця та нахилу її осі.