12:48 Як діяти, коли межа між типами захворювання розмивається - "подвійний" діабет | |
 Все ніби чітко зрозуміло: пацієнти з діабетом 1 типу — худі, молоді, з антитілами; пацієнти з 2 типом — дорослі з інсулінорезистентністю та підвищеним глікогемоглобіном. Але нині ця межа розмилася.Щонайменше 13% пацієнтів із діабетом 1 типу також мають інсулінорезистентність. Надмірна вага більше не є відмінною рисою між типами — пацієнти з діабетом 1 типу мають таку саму частоту ожиріння, як загальна популяція. Більшість дорослих із дебютом діабету 1 типу отримують хибний діагноз діабету 2 типу, бо останній настільки поширений, що діабет 1 типу просто не береться клініцистом до уваги. Пацієнт може прийти з діагнозом діабету 2 типу, відповідати на терапію метформіном, можливо приймати сульфонілсечовину — а потім типування антитіл показує їх "зашкалюючий" рівень. Втрачений час означає втрату бета-клітин: на момент діагнозу ці пацієнти ще мають значну залишкову масу бета-клітин, яку можна зберегти. Тож так званий подвійний діабет — реальність, яка буде висвітлена в нових настановах ADA 2026 року. Та лікарі мають озброюватися відповідною інформацією вже зараз. ДіагностикаДіагностика складна: тести на високоспецифічні маркери – аутоантитіла GAD, IA-2, ZnT8 – можуть виконуватися довго, і ~10% пацієнтів із діабетом 1 типу будуть негативними. С-пептид зручніший і доволі надійний: високий рівень свідчить про діабет 2 типу, низький — радше про 1 тип. Важливий ретельний сімейний анамнез: аутоімунні захворювання асоціюються з діабетом 1 типу.Лікування: складні рішенняПри діабеті 1 типу можна застосовувати дуже мало опцій: інсулін та прамлінтид. А от препарати, що призначаються для лікування 2 типу, при подвійному діабеті – не варіант.Метформін зменшує масу тіла та дозволяє знизити дози інсуліну, проте підвищує ризик гіпоглікемії. Гліфлозини теж не підходять при підозрі на діабет 1 типу через ризик діабетичного кетоацидозу, що рідко виникає при діабеті 2 типу, але дуже небезпечного при 1 типі. Дієтотерапія теж складна, оскільки може спровокувати проблеми з глікемічним контролем і потребує індивідуального консультування. Пацієнти з подвійним діабетом стають інсулінозалежними протягом 3–5 років. Збільшення ваги при діабеті 1 типу підвищує потребу в інсуліні: дослідження показали, що пацієнти, які набрали ≥9 кг за 5 років, приймали на 49 одиниць більше інсуліну щодня. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |