У листопаді компостна купа здається нерухомою. У теплі місяці залишки швидко осідають, а взимку об’єм майже не змінюється. Це не означає, що весь матеріал зіпсувався. Перероблення органіки залежить від температури, вологості, доступу кисню та співвідношення різних компонентів. Коли зовнішні шари промерзають, активність мікроорганізмів помітно сповільнюється; усередині великої купи умови можуть бути іншими.
Маленький контейнер і велика купа поводяться по-різному
Невеликий відкритий компостер швидко охолоджується разом із повітрям. Велика купа з достатньою кількістю органіки здатна певний час утримувати тепло, яке утворюється під час розкладання. Проте обіцяти, що вона залишиться теплою всю зиму, неможливо: багато залежить від кількості свіжого матеріалу, погодних умов і того, наскільки купа промокла.
Не потрібно щодня ворушити компост лише тому, що температура впала. Часте перекидання взимку випускає накопичене тепло й може розбивати структуру маси. Якщо немає ознак надмірної мокроти або неприємного гнильного запаху, активне перемішування можна відкласти до відлиги.
Вода необхідна, але стояча калюжа шкодить
Надто сухі залишки розкладаються повільно, проте мокра маса без повітря теж не працює належно. Під час осінніх дощів вода може накопичуватися на дні щільного контейнера. Через нестачу кисню з’являється різкий запах. Тому варто перевірити, чи є отвори для дренажу, чи не стоїть компостер у заглибленні, де після кожного дощу збирається вода.
Кришка або легке укриття захищають від надмірних опадів, але герметично обгортати купу плівкою без вентиляції не слід. Якщо верхній шар перетворився на липку масу, змішайте його в більш теплий день із сухими подрібненими листками, картоном без глянцевого покриття або іншою відповідною «коричневою» органікою. Сухий матеріал додає об’єму й допомагає відновити пористість.
Що можна приносити з кухні в холодний сезон
Овочеві очистки, кавова гуща й невеликі порції подрібнених рослинних залишків підходять для багатьох домашніх компостерів. Якщо зовнішній шар мерзлий, можна тимчасово збирати матеріал у закритій ємності та додавати під час відлиги. Великі маси вологих залишків, висипані на одну точку, можуть утворити щільний шар, який погано пропускає повітря.
М’ясо, рибу та жирні страви у звичайну відкриту садову купу краще не класти: вони здатні приваблювати тварин та спричиняти неприємний запах. Уникайте також рослин, уражених небезпечними хворобами, якщо невідомо, чи компост досягає температури, достатньої для знешкодження збудників. Для готового компосту важлива зрілість, а не просто кількість місяців у контейнері.
Що варто оцінити навесні
Після потепління купа почне прогріватися, і можна буде побачити її стан: чи є повітряні порожнини, чи не пересохла середина, чи зникли впізнавані шматки. Готовий компост зазвичай темний, розсипчастий і пахне землею. Великі нерозкладені рештки легко повернути на наступний цикл.
Зимовий догляд за компостом не потребує щоденного втручання. Його завдання скромніше: не допустити застою води, не перекрити доступ повітря та зберегти накопичену органіку до сезону, коли температура знову дозволить їй активно перероблятися.