-
Згідно з недавніми даними
від 60 до 90% всіх звернень пацієнтів до
медичних фахівців в тій чи іншій мірі
пов’язано зі стресом.Схоже, що термін
“стрес” міцно увійшов у життя
сучасної людини і надає йому масу
незручностей. -
Вважається, що стрес – це неспецифічна
реакція організму на будь-яку зміну,
що вимагає його перебудови та адаптації.
Будь-який чинник, який викликає порушення
психологічного, біохімічного і
фізіологічного балансу є для організму
стресовим. -
Протягом стресу розрізняють три стадії:
тривоги, адаптації та виснаження. Під
час першої стадії – стадії тривоги
в організмі у відповідь на подразнення
спостерігається підвищення активності
симпатичного відділу нервової системи,
пов’язане з викидом в кров гормонів
стресу (адреналіну і кортизолу). -
Стадія адаптації виникає, якщо у
відповідь на тривалу дію стресора
підвищується опірність організму.
Однак якщо фаза адаптації не здатна
відновити порушений баланс протягом
певного часу може відбутися виснаження
фізіологічних резервів. І виникає третя
стадія, під час якої можуть проявитися
захворювання. -
Фізіологічні реакції, що протікають в
організмі під час стресу, зумовлені
дією стресових гормонів. -
Гормони стресу
-
Тривала дія гормонів стресу може
привести до виникнення психосоматичних
захворювань. Найпершими в кров виділяються
катехоламіни (адреналін і норадреналін),
які викликають такі фізіологічні
реакції як прискорене серцебиття,
підвищення артеріального тиску,
пригнічення травних функцій, збудження.
Катехоламіни обумовлюють перебіг
первинних короткочасних реакцій
безпосередньо відразу після дії
стресового чинника. -
На відміну від катехоламінів кортизол
здатний тривалий час диктувати свої
умови. Кортизол – основний гормон стресу,
що знижує активність синтетичних
процесів Його дія полягає в розкладанні
м’язових білків з утворенням енергії,
а також її депонування у вигляді жирових
запасів. При виникненні надзвичайних
обставин він мобілізує резерви організму.
Проте дуже тривалу дію стресового
чинника сприяє надлишковій концентрації
кортизолу. Високий артеріальний тиск,
патологія серця і судин, втрата м’язової
маси, ожиріння, старіння шкіри, хрупкіcть
кісток, схильність до інфекцій і безсоння
– ось наслідки викликані його інтоксикацією. -
Перебіг стресу може посилюватися
прогресуючим зниженням серотоніну,
викликаним падінням концентрації
вуглеводів в крові. Вуглеводи здійснюють
транспортування в мозок амінокислоти
триптофану, з якої синтезується
серотонін. Зниження рівня серотоніну
проявляється погіршенням настрою і
самопочуття. Бажання з’їсти шоколадку
якраз і викликано нестачею вуглеводів.
Адже простий цукор швидко потрапляє у
кров і таким чином піднімають нам
настрій. Іншими словами брак серотоніну
провокує нас на “солодке”. -
Тривала дія гормонів стресу може
привести до виникнення психосоматичних
або нейрогенних захворювань, найбільш
поширеними, з яких є бронхіальна астма,
виразкова хвороба, гіпертонічна хвороба,
мігрень, цукровий діабет, кропив’янка,
псоріаз та інші. -
Кілька порад, які допоможуть Вам
мінімізувати ризик виникнення стресу: -
Регулярне спілкування з природою
дозволяє значно мінімізувати ризик
виникнення стресу.
-
• Ідеальний спосіб позбутися
від причин стресу це змінити ставлення
до них. Так як стрес більшою мірою
пов’язаний з психічним та емоційним
перенапруженням, то і корінь проблеми
треба шукати в психіці. Спробуйте
простіше дивитися на життя і легше
ставитися до проблем. Недарма буддійські
ченці кажуть, що “все в цьому світі
пусте”. -
• Пройдіться по свіжому повітрю, краще,
якщо це буде сквер, парк або ліс. Регулярне
спілкування з природою дозволяє значно
мінімізувати ризик виникнення стресу. -
• Відмовтеся від тривалих, виснажуючих
дієт. Суворі обмеження в харчуванні
істотно піднімають рівень кортизолу. -
• Не захоплюйтеся кавою. Щоденне
вживання 3 чашок кави підвищують
концентрацію кортизолу на 25%. -
• Більше відпочивайте. Спіть від 7 до
9:00 в день. -
• Регулярні заняття спортом розширюють
психологічні адаптаційні можливості
і піднімають настрій.
