Схожість малюка з одним із батьків

Від чого залежить схожість малюка з одним із батьків?

На ко­го з батьків бу­де схо­жий
ма­люк? Від ко­го успадкує ха­рак­тер?

Які хво­ро­би отримає і скільки
про­жи­ве на цьо­му світі? Ци­ми
та ба­гать­ма іншими пи­тан­ня­ми
завідує ге­не­тич­ний код. Хо­ча
механізми загадкової про­гра­ми до
кінця не вивчені, завісу над таємницею
вчені відкрили.

Рідко хто з батьків не намагається
пред­ста­ви­ти, як бу­де
виг­ля­да­ти їх ма­люк. І мрії
ча­сом за­во­дять їх да­ле­ко.
Так, майбутній мамі мо­же при­ма­ри­ти­ся,
що у дівчинки неодмінно бу­дуть
блакитні очі, як у тат­ка, і ру­ся­ве
во­лос­ся, як у неї самої, а ось вда­ча
у доч­ки не­хай вже бу­де
по­ступ­ли­ва, як у тітки Гані.

Як­що бать­ки че­ка­ють
хлоп­чи­ка, во­ни мо­жуть по­дум­ки
за­мов­ля­ти йо­му мужній овал
об­лич­чя й чарівну ямоч­ку на
підборідді, як у дідуся. Але бо­же
си­на збе­ре­жи успад­ку­ва­ти
ха­рак­тер дідуся, ад­же в молодості
той був за­пек­лим зірвиголовою, та
і бабусі по гос­по­дар­ст­ву
ніколи не до­по­ма­гав.

Од­нак батьківським очікуванням не
зав­ж­ди су­дить­ся збу­ти­ся.

Вирішальний го­лос залишається за
ге­на­ми, які ди­ти­на отримає
від ма­ми і та­та. Хо­ча навколишнє
се­ре­до­ви­ще теж вне­се свій
вне­сок і про це кра­ще не за­бу­ва­ти.

Спіраль жит­тя

Всі ми знаємо, що но­ве жит­тя
зароджується при зустрічі сперматозоїда
з яйцеклітиною. Але ма­ло хто пам’ятає,
що ма­ми­на і та­то­ва статеві
клітини на­зи­ва­ють­ся
га­ме­та­ми. Обидві не­суть в
собі по 23 хро­мо­со­ми. У цьо­му
го­лов­на відмінність від всіх інших
клітин на­шо­го організму, кож­на
з яких містить по 46 хро­мо­сом.

По­ло­вин­час­тий набір га­ме­ти
не­суть то­му, що спо­чат­ку
створені возз’єднуватися один з од­ним
і утво­рю­ва­ти од­ну клітину –
зи­го­ту, з якої надалі зав­дя­ки
механізмам поділу вий­де но­ва
лю­ди­на.

З цієї ж при­чи­ни рівно по­ло­ви­ну
ге­не­тич­но­го матеріалу
ди­ти­на одержує від ма­ми, а дру­гу
– від та­та. У сумі зи­го­та і бу­де
містити покладені еволюцією 46 хро­мо­сом.

Раніше вва­жа­ло­ся, що у ка­ро­оких
батьків не мо­же на­ро­ди­ти­ся
бла­кит­но­окий ма­люк. За­раз
такі ви­пад­ки науці відомі, і
скандалів на ґрунті ревнощів ста­ло
мен­ше, при­чо­му чим глиб­ше
ге­не­ти­ки про­ни­ка­ють в
таємниці ДНК, тим очевидніше: за­ко­ни
спад­ку­ван­ня генетичної інформації
го­ту­ють ще ба­га­то сюрпризів.

Ті хро­мо­со­ми, які не розрізняються
у чоловіків і жінок і май­же повністю
пов­то­рю­ють один од­но­го,
на­зи­ва­ють­ся ауто­сом­ни­ми,
а ті, які відповідають за різницю між
ста­тя­ми, – ста­те­ви­ми. Перші
парні, а другі – парні у дівчаток (ХХ) і
непарні у хлопчиків (XY).

Хро­мо­со­ми – це специфічні
струк­ту­ри. Зна­хо­дять­ся
во­ни в ядрі клітини. Усередині кожної
з 46 хро­мо­сом зна­хо­дить­ся
од­на мо­ле­ку­ла ДНК, яка не­се
май­же всю ге­не­тич­ну інформацію
про кон­крет­ний організм. Хімічна
фор­му­ла дезоксирибонуклеїнової
кис­ло­ти до­сить прос­та. До її
скла­ду вхо­дять всьо­го 4 азо­тис­тих
спо­лу­ки, мо­ле­ку­ли цук­ру
і за­ли­шок фосфорної кис­ло­ти.
Сек­рет в іншому.

За фор­мою ДНК нагадує подвійну
скру­че­ну спіраль. Як­що
роз­к­ру­ти­ти спіралі всіх 46
мо­ле­кул ДНК з однієї клітини, їх
су­мар­на дов­жи­на скла­де
май­же 2 мет­ри.

І в цьо­му лан­цюж­ку уміщатиметься
вся ге­не­тич­на інформація то­му,
що за­пи­са­на во­на бу­де у
вигляді текс­ту всьо­го з 4 літер:
А, Т, Д, Ц (ця “аз­бу­ка” складається
з пер­ших букв у назві 4 азо­тис­тих
ос­нов).

Як­що звес­ти воєдино відомості,
які не­суть в собі 46 мо­ле­кул ДНК,
вий­де текст з 3 мл­рд букв. Це більше,
ніж вміщує в се­бе будь-яка
се­реднь­о­ста­тис­тич­на
до­маш­ня бібліотека.