Червона колота сочевиця швидко розм’якшується й сама загущує бульйон. Для цього супу достатньо цибулі, моркви, паприки та лимона. Якщо залишити частину сочевиці цілою, вийде густа юшка з помітною текстурою. Для рівного супу-пюре достатньо трохи довше попрацювати блендером.
Складники на чотири порції
- 200 г червоної колотої сочевиці
- одна середня цибулина і одна морквина
- два зубчики часнику й одна столова ложка олії
- одна столова ложка томатної пасти й половина чайної ложки копченої паприки
- 900 мл води або несолоного овочевого бульйону
- сіль, чорний перець і одна-дві столові ложки лимонного соку до смаку
Переберіть сочевицю та промийте в ситі. Цибулю й моркву наріжте дрібно, щоб овочі встигли розм’якнути разом із сочевицею. Часник подрібніть окремо. Якщо використовуєте готовий солоний бульйон, спробуйте суп наприкінці, перш ніж додавати сіль.
Як зварити суп і відрегулювати густину
У каструлі на середньому вогні прогрійте олію. Готуйте цибулю й моркву приблизно п’ять-сім хвилин, помішуючи, доки цибуля стане м’якою. Додайте часник і томатну пасту, перемішайте близько хвилини. Далі всипте паприку та майже одразу влийте воду або бульйон. У гарячій каструлі суха паприка може швидко підгоріти й дати гіркоту.
Додайте сочевицю, доведіть до кипіння та зменште вогонь до тихого. Варіть приблизно 20–25 хвилин, доки зерна легко роздавлюються ложкою. Час залежить від помелу й партії, тому перевірте текстуру. Якщо на початку з’являється піна, її можна зняти. Під кінець помішуйте частіше, бо густий суп може приставати до дна.
Для часткового подрібнення зніміть каструлю з вогню й коротко занурте ручний блендер, тримаючи його головку під поверхнею. Можна також розім’яти частину сочевиці ополоником об стінку каструлі. Додавайте гарячу воду невеликими порціями, якщо потрібна рідша консистенція. Коли суп охолоне, він загусне ще трохи.
Якщо готуєте суп для людей, які по-різному ставляться до гострих і копчених спецій, почніть із чверті чайної ложки паприки. Додати виразності до окремої порції можна вже в тарілці. Для м’якішого смаку підійде солодка паприка, а дрібка меленого кмину добре поєднується з лимоном. Якщо бульйон вийшов занадто кислим, додайте трохи гарячої води й перевірте сіль. При повторному розігріванні розмішайте суп із невеликою кількістю води до бажаної густини.
Лимонний сік вливайте наприкінці й після кожної ложки пробуйте. Кислота освіжає солодкуватий смак моркви й пом’якшує виразність копченої паприки. До тарілки можна додати зелень, ложку натурального йогурту або підсмажений хліб. Якщо частина страви залишилася, розкладіть її в неглибокі ємності й поставте в холодильник протягом двох годин після приготування.