Мікоплазма – це патогенний мікроорганізм, який є збудником атипової пневмонії та інших респіраторних захворювань. Він відрізняється від інших бактерій тим, що не має клітинної стінки, через що не чутливий до багатьох антибіотиків (наприклад, пеніцилінів і цефалоспоринів). Тому виявлення цього збудника є важливим для правильного вибору терапевтичної тактики. Детально аналіз на антитіла до мікоплазми при пневмонії читайте тут https://nikolab.com.ua/uk/prices/840-2/.

Особливості бактерії

Мікоплазма – є однією з найменших відомих бактерій (її розміри не перевищують 0,2-0,8 мкм), яка здатна проходити через бактеріальні фільтри. Через відсутність жорсткої стінки вона може змінювати форму. Також ця особливість робить мікоплазму нечутливою до бета-лактамних антибіотиків (пеніцилінів, цефалоспоринів).

До інших особливостей мікроорганізми слід віднести:

• бактерії розмножуються шляхом поділу, подібно до інших прокаріотів, але їхній ріст і розмноження відбувається повільніше, ніж у багатьох інших мікроорганізмів;
• Mycoplasma pneumoniae є факультативно анаеробною, тобто може жити як в присутності кисню, так і без нього;
• це патоген, який викликає захворювання, зокрема, запалення легень, бронхів та інші респіраторні інфекції, та вважається причиною «атипової» пневмонії, оскільки симптоми можуть бути менш вираженими, ніж при патології, викликаній іншими бактеріями;
• зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом: це означає, що мікоплазми можуть передаватися від людини до людини через кашель або чхання;
• інфекції, викликані Mycoplasma pneumoniae, можуть проявлятися у вигляді легкого або помірного кашлю, гарячки, болю в горлі, втоми і загального нездужання.

Ці характеристики роблять Mycoplasma pneumoniae унікальним патогеном, що вимагає особливого підходу до діагностики та лікування.

Основні симптоми пневмонії, спричиненої Mycoplasma pneumoniae

Інфекція, викликана Mycoplasma pneumoniae, зазвичай розвивається поступово. Симптоми можуть нагадувати звичайну застуду або грип, але кашель та слабкість тривають довше.

Основні симптоми інфікування мікоплазмою включають:

• кашель – сухий, нападоподібний, може бути малопродуктивним (з виділенням незначної кількості мокротиння), триває 2-4 тижні і довше;
• підвищена температура – зазвичай помірна (37,5–38,5°C), рідко перевищує 39°C;
• головний біль і слабкість – загальне нездужання, підвищена втомлюваність;
• біль у горлі – часто супроводжується першінням, почервонінням і дискомфортом;
• на початковій стадії може бути закладеність носа, нежить;
• біль у грудях, який виникає через подразнення слизової бронхів або плеври;
• утруднене дихання можливе у разі ускладненого перебігу;
• хрипи при диханні можуть прослуховуватись при бронхіті або пневмонії.

В деяких випадках пацієнти мають такі скарги:

• висипання на шкірі;
• м’язовий та суглобовий біль;
• збільшення розміру лімфатичних вузлів;
• запаморочення та порушення координації руху.

На відміну від звичайної бактеріальної пневмонії, хвороба, до якої призвело зараження мікоплазмою, відрізняється такими характеристиками:

• поступовий розвиток без стрімкого підвищення температури;
• залишкові симптоми можуть спостерігатися навіть після одужання;
• сухий та виснажливий кашель може турбувати тривалий час.

Якщо з’явилися перелічені симптоми, особливо довготривалий кашель і слабкість, варто звернутися до лікаря для діагностики та підбору правильного лікування.

Діагностика

Оскільки бактерія викликає атипову пневмонію, її складно виявити за допомогою стандартних методів діагностики. Тому при підозрі на інфікування Mycoplasma pneumoniae застосовується комплексний підхід:

1. Клінічний огляд, під час якого лікар прослуховує легені та вивчає скарги хворого. На наявність бактерії можуть вказувати тривалий сухий кашель, слабкість, помірна лихоманка.
2. Лабораторні аналізи. У результаті загального аналізу крові зазвичай нормальне або помірне підвищення лейкоцитів, незначне збільшення ШОЕ та С-реактивного білка. Антитіла IgM з’являються на 7-10 день після зараження і вказують на гостру інфекцію, а IgG виникають пізніше та свідчать про перенесену або поточну інфекцію. Найточнішим способом виявити Mycoplasma вважають метод ПЛР. Для цього береться мазок з носоглотки. Але незважаючи на високу чутливість тесту, він може давати хибно позитивні результаті у разі носійства збудника.
3. Інструментальні методи дослідження. Рентгенографія легень може показувати розсіяні інфільтративні затемнення, що відрізняються від типових бактеріальних пневмоній. У складних випадках, коли рентген не дає чіткої картини, може проводитися комп’ютерна томографія. Дослідження більш детально візуалізує ураження легеневої тканини.

Для точного діагнозу найкраще поєднувати серологічні тести (IgM, IgG), ПЛР і рентгенографію. Якщо є підозра на мікоплазменну пневмонію, важливо не зволікати з обстеженням і своєчасним лікуванням.

Лікування та профілактика

Оскільки Mycoplasma pneumoniae не має клітинної стінки, вона нечутлива до бета-лактамних антибіотиків (пеніцилінів, цефалоспоринів). Тому для лікування застосовуються інші групи антибіотиків (макроліди, тетрацикліни, фторхінолони).

Додатково призначається симптоматична терапія, яка може включати:

• протикашльові засоби при виснажливому непродуктивному (сухому) кашлі;
• муколітики та відхаркувальні засоби при в’язкому мокротинні;
• жарознижувальні засоби при температурі понад 38,5°C.

Щоб зменшити подразнення дихальних шляхів, рекомендовано рясне пиття та зволоження повітря в приміщенні, де перебуває хворий. У складних клінічних випадках (важкий перебіг пневмонії, дихальна недостатність або розвиток інших ускладнень, наприклад, менінгіту чи плевриту) показана госпіталізація.

Вакцини проти Mycoplasma pneumoniae немає, тому, щоб уникнути інфікування, важливо дотримуватися загальних заходів профілактики:

• уникати тісного контакту з хворими;
• часто мити руки та дотримуватися респіраторної гігієни (кашляти в лікоть або одноразові серветки);
• провітрювати приміщення та зволожувати повітря;
• зміцнювати імунітет (дотримуючись збалансованого харчування, достатньої фізичної активності, повноцінного сну).

Після одужання важливо уникати переохолодження та перевантажень, щоб не спровокувати повторне захворювання.

Здати аналізи на визначення антитіл до мікоплазма при пневмонії можна в лабораторії Ніколаб https://nikolab.com.ua/uk/. Для проведення досліджень використовується венозна кров. Перед здачею аналізів рекомендується:

• утриматися від їжі протягом 6-8 годин;
• не вживати алкоголь та уникати значних фізичних навантажень протягом 24 години;
• не курити за 1 годину до забору крові.

Перед візитом у лабораторію рекомендується отримати направлення від лікаря (педіатра, сімейного лікаря, пульмонолога або інфекціоніста). Розшифровувати отримані результати та призначати подальше лікування може виключно фахівець.