Ромашка лікарська (аптечна) — всім добре знайома рослина, один з найбільш уживаних засобів як у традиційній, так і офіційній медицині, а також косметології.

В якості лікарської рослини ромашку лікарську цінували в античному світі та застосовували ще за часів Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Так, Діоскорид і Гіппократ рекомендували ромашку лікарську при захворюваннях нирок, сечового міхура і печінки, а також при головному болю.

В середні віки в деяких країнах був популярний ромашковий чай, який пили з медом або цукром і вершками. Для його приготування беруть сухі квіти, які заливають окропом з розрахунку 15 г на 1 л води і настоюють протягом чверті години. Чай із суцвіть ромашки краще пити на ніч, і тоді міцний і спокійний сон вам забезпечений.
Але з часом про цілющі властивості цієї рослини стали забувати, і лише в XX столітті ромашка лікарська знову повернула свою колишню популярність.

Цінні лікувальні властивості ромашки лікарської
Кожна квітка ромашки лікарської містить близько 1% ефірних олій: бісаболол, фарнезен, бісабололоксіди, А і В, мірцін, монотерпени; кислоти кадинен, каприлова, ізовалеріанової та нонілова. Також були виявлені кумарини флавоноїди, каротиноїди полісахариди фітостерини, поліацетіленовий з’єднання та вільні органічні кислоти.
Ефірне масло ромашки:
має дезинфікуючу та потогінну дію;
зменшує утворення газів;
знімає біль;
послаблює запальні процеси;
нормалізує порушену функцію шлунково-кишкового тракту;
підсилює та прискорює дихання;
збільшує число серцевих скорочень,
розширює судини головного мозку. (Слід дотримуватися обережності: великі дози ефірного масла викликають головний біль і загальну слабкість);
застосовується при застуді та грипі, спазмах кишечника та метеоризмі, гострих шлункових захворюваннях, проносах, ревматизмі, подагрі, маткових кровотечах, лікуванні ран, що погано гояться (зовнішньо).

Хамазулен — гірка речовина і найцінніша частина ромашкового масла — має протизапальну, протиалергічну і місцево знеболювальну дію. Штучні аналоги хамазулену застосовують при лікуванні алергічних захворювань шкіри, бронхіальної астми, колітів, ревматизму, гастритів, опіків рентгенівськими променями.
Найчастіше ромашку лікарську застосовують в якості легкого проносного, як жовчо- та потогінний, болезаспокійливий, протизапальний засіб. Ця рослина входить до складу безлічі шлункових і заспокійливих зборів.

Заспокійливий чай (в рівних частинах):
– квітки ромашки
– корінь валеріани
– листя м’яти
– плоди кмину
– фенхель

Одну столову ложку суміші цих рослин залити окропом, дати настоятися 5–20 хв, процідити, вживати по ½ склянки вранці та ввечері.
При гастритах, колітах і різних шлункових розладах (у рівних частинах):
– квітки ромашки
– деревій
– листя полину
– листя м’яти перцевої

2 чайні ложки цієї суміші залити склянкою окропу і пити як чай по ½ — ¼ склянки 2 рази на день.