Що таке аденоїди?

У склепінні носоглотки розташована глоткова мигдалина, яка бере участь у формуванні імунітету. У разі потрапляння в носоглотку хвороботворних мікроорганізмів вона збільшується, створюючи перешкоду для їхнього просування. За нормальної роботи імунної системи запалення минає швидко. За її порушень лімфоїдні тканини глоткового мигдалика розростаються і перекривають носоглотку. Аденоїдні вегетації частіше діагностують у дітей у віці 3-14 років, але можуть розвиватися й у дорослих.

Аденоїди - серйозне захворювання. Якщо при появі перших симптомів лікування не було розпочато, у дитини деформується прикус, змінюється форма обличчя, погіршується слух. Розростаючись, глотковий мигдалик перекриває слухову трубу, що порушує циркуляцію повітря між вухом і носовою порожниною, зменшує рухливість барабанної перетинки. Якщо порушення не усунути, зміни можуть стати незворотними. Тому обов’язково звертайтесь до лікаря. В клініці «JMC» сучасне відділення педіатрії, де працюють усі дитячі фахівці з великим досвідом роботи. Докладніше на сайті клініки: https://jmc.org.ua/.

Симптоми аденоїдів

Симптоми гіпертрофії глоткового мигдалика проявляються поступово. Щоб не пропустити перші ознаки небезпечного захворювання, необхідно почати лікування до появи ускладнень, спостерігайте за дитиною.

Поширені симптоми:

• * дихання ротом у стані спокою;
• * ослаблений нюх;
• * хропіння;
• * сонливість;
• * порушення прикусу - верхні різці видаються вперед;
• * погіршення слуху;
• * дратівливість, зниження концентрації уваги;
• * закладеність носа;
• * зміна тембру голосу;
• * порушення вимови звуків «н», «м»;
• * збільшені шийні, підщелепні лімфовузли.

За появи цих симптомів слід відвідати отоларинголога. Аденоїди частіше виявляють у дітей 3-14 років, але аденоїдні вегетації діагностують і в дорослих.

Діагностика

Щоб оцінити стан глоткового мигдалика, отоларинголог вводить пальці в рот пацієнтові, промацує задню стінку, склепіння носоглотки. Однак пальпація викликає неприємні відчуття. У дитини молодше 10 років можуть з'явитися страх, небажання виконувати рекомендації лікаря.

Пальпацію доповнюють або замінюють інструментальними обстеженнями:

• * риноскопією - отоларинголог оглядає носові пазухи дзеркалами;
• * отоскопією - огляд середнього вуха;
• * мезофарингоскопією - лікар, притискаючи язик шпателем, оглядає глотку;
• * рентгенографією - інформативний, безболісний метод, але через променеве навантаження використовується обмежено;
• * ендоскопією - введення в носоглотку через рот або ніс 3-міліметрового кабелю фіброендоскопа.

Діагностика у дорослих

У дорослих лімфоїдні фолікули в носоглотці заміщуються сполучною тканиною. Аденоїдна вегетація не промацується під час пальпації, не видно на рентгенівських знімках. До появи оптичної ендоскопії, комп'ютерної томографії лікарі вважали, що в людей, старших за 20 років, не буває аденоїдів. Тільки ці методи виявляють патологічні зміни в носоглотці. Додатково проводиться прицільна біопсія, щоб зібрати інформацію про стан тканин, які розрослися.

Для уточнення клінічної картини, оцінки загального стану пацієнта можуть знадобитися аналіз крові (клінічний, на імуноглобулін), бакпосів з носоглотки на мікрофлору. Перед призначенням лікування отоларинголог збирає інформацію про стан імунної системи (імунограма), перевіряє прохідність носових ходів, призначає аудіологічне дослідження для перевірки слуху.

Аденоїдит

Під час постановки діагнозу потрібно уточнити, що заважає дихати носом: аденоїдна вегетація або аденоїдит. Ускладнене дихання спричиняє не тільки розростання тканин мигдаликів у носоглотці, а й їхнє запалення. У разі запального процесу вони теж збільшуються в об'ємі й ускладнюють проходження повітря. Через різну природу захворювань відрізняються методи лікування. За аденоїдиту розвивається запальний процес, підвищується температура, часто трапляються біль у горлі, кашель, пропадає апетит. Аденоїдит лікується протизапальними препаратами, які призначає отоларинголог після обстеження. При дотриманні рекомендацій лікаря запалення минає, повертається можливість вільно дихати носом. Без лікування захворювання може перейти в хронічну стадію, що загрожує різними ускладненнями.

Лікування

Вивчивши, як розташовується глотковий мигдалик, отоларингологи виділяють три стадії захворювання:

• * Перша - аденоїди закривають до третини носового ходу. Вдень дитина може дихати носом, але уві сні завжди дихає ротом.
• * Друга - тканини, що розрослися, займають більшу частину носового ходу. Вдень дитина дихає ротом, вночі хропе.
• * Третя - закрита велика частина носового ходу, не виходить зробити вдих через ніс.

Лікування аденоїдів проводиться консервативним і хірургічним методами. Консервативне лікування можливе тільки на першій стадії. Якщо воно не дає результатів, проводиться видалення мигдалин.

Лікувати аденоїди потрібно відразу після встановлення діагнозу. Іноді захворювання діагностують у немовлят. Не потрібно чекати, поки дитина підросте. У разі виявлення захворювання на І стадії консервативне лікування у дітей 3 років і молодше часто виявляється ефективним.

Консервативне лікування

Отоларингологи призначають загальне і місцеве лікування:

• * Антибіотиками - короткий курс за гострого перебігу захворювання для придушення запального процесу.
• * Вітамінно-мінеральними комплексами - для зміцнення імунітету, поліпшення загального стану.
• * Антигістамінними препаратами - у разі алергічних проявів.
• * Промивання носоглотки розчином натрію хлориду, іншими лікарськими препаратами.
• * Глюкокортикостероїдами - у разі недостатності надниркових залоз.
• * Імуномодуляторами.
• * Муколітиками - для розрідження, виведення мокротиння, якщо у пацієнта часто буває кашель.

Для підвищення ефективності лікування проводять фізіотерапію (ультрафонофорез) або лазеротерапію.

Хірургічне лікування

Аденотомія - операція з видалення аденоїдів. Вона може бути виконана під місцевим або загальним (у крайньому разі) наркозом. Операцію не проводять у разі порушення згортання крові, інфекційних, вірусних захворювань.

Аденотомія робиться двома способами:

• * Стандартним - ножем Бекмана. Хірург вводить його в рот і вирізає тканини, що розрослися. Не завжди вдається повністю вирізати аденоїди, тому часто трапляються рецидиви.
• * Під ендоскопічним контролем. Тканини, що розрослися, видаляють мікродебридером. Його вводять у рот, а ендоскоп, що дає змогу бачити і контролювати роботу інструмента, - через ніс.

Операція триває до 30 хвилин, а відновлювальний період - до 2 тижнів. У першу добу потрібно дотримуватися постільного режиму. Наступні 2 тижні - обмежити фізичну активність, уникати переохолодження, відвідування лазень, контактів з інфекційними хворими.

Профілактика захворювання

Основні причини виникнення аденоїдів: вірусні та інфекційні захворювання дихальної системи, алергічні реакції, гіповітаміноз, генетична схильність. Щоб знизити ризик розвитку захворювання, потрібно зміцнювати імунітет, уникати контактів з алергенами. Якщо запобігти алергічній реакції не вдається, потрібно приймати антигістамінні препарати.

Щоб знизити частоту інфекційних захворювань дихальної системи, потрібно стежити за вологістю повітря в приміщеннях, де дитина проводить багато часу, а також за дотриманням питного режиму. У віці до 3 років дитина має випивати на добу не менше ніж 50 мг води на кілограм ваги, від 3 до 7 років - 1,2-1,7 літра, від 7 до 18 років - не менше ніж 2 літри.