09:58 Чому розвивається тунельний синдром і що з цим робити - німіють руки | |
 Коли людина виконує якусь дрібну та монотонну роботу руками, то вони можуть німіти.Найпоширеніший приклад у сучасному світі – робота за комп’ютером. Набір тексту на клавіатурі може перетворитися на справжній кошмар. Така патологія називається тунельним (або зап’ястним) синдромом. Розповідаємо, що це таке, чому німіють руки і як боротися з недугою. Що таке тунельний синдром?Іншими словами, це захворювання тісно пов’язане з ураженням периферичного нерва. Неврологічна недуга супроводжується тривалим болем та онімінням пальців кисті. Тунельний синдром трапляється через здавлювання серединного нерва між кістками, поперечною кистьовою зв’язкою та сухожиллями м’язів зап’ястя.Дуже часто тунельний синдром переслідує жінок старшого віку. Його також називають професійним захворюванням. Властиво працівникам, які виконують монотонні згинально-розгинальні рухи кисті. Такі дії роблять сурдоперекладачі, піаністи, стенографісти, велосипедисти, барабанщики, художники, касири. Жінки страждають від цієї недуги набагато частіше. Це пов’язано з тим, що у них анатомічно розмір зап’ястного каналу менше. Крім того, цей синдром може виникати під час вагітності. Причиною є набряки м’яких тканин. Фактори ризикуОсновним чинником ризику тунельного синдрому (або синдрому зап’ястного каналу) є тривала одноманітна робота. У такому стані рука німітиме набагато швидше і сильніше.Іншими факторами, що збільшують ризик розвитку синдрому зап’ястного каналу, є різноманітні захворювання. Наприклад, травми, ушкодження зап’ястя, прийом гормональних засобів, цукровий діабет, ожиріння, гормональні збої, об’ємні утворення зап’ястя. Не менш часто на розвиток тунельного синдрому впливають куріння, професійне заняття спортом, переохолодження, підвищена температура. Симптоми тунельного синдромуНайбільш поширена ознака — оніміння в кистях і пальцях. При виконанні звичайних справ може посилюватися. Навіть керування автомобілем або прибирання в будинку стануть причиною нестерпного болю. Але оніміння носить тимчасовий характер.Однак подальше прогресування захворювання призведе до того, що з’явиться біль, печіння, поколювання. Ці ознаки можуть посилюватися ночами. Навіть найменший рух пошкодженого пальця може викликати сильний біль. У хворих людей є бажання струсити руку. Такий захід дозволяє полегшити стан. Проте усунути причину це не допоможе. Також люди можуть помічати слабкість у кінцівках, що неспроможні втримати предмети у руках. При сильному звуженні каналу зап’ястя стає малорухомим, а потім може утворитися дистрофія м’язів кисті. Біль у такому разі ставатиме лише сильнішим. Крім того, серед симптомів можуть бути безсоння, дратівливість, зниження чутливості долонної поверхні кисті, набряк кисті, почервоніння шкіри зап’ястя, долоні першого, другого та третього пальців. Зазначимо, що тунельний синдром не загрожує життю. Однак її якість може бути зіпсована. Тому в жодному разі не можна залишати це поза увагою. ДіагностикаЩоб діагностувати тунельний синдром можна провести нескладні тести.1. Постукуйте суглобами пальців здорової руки по внутрішній поверхні зап’ястя. При тунельному синдромі це викликає оніміння та біль у пальцях. 2. Здавіть здоровою рукою хвору. З’являться такі самі симптоми. 3. Зігніть палець на 90 градусів. Якщо у вас є тунельний синдром, то симптоми посиляться чи виявляться. У здорових людей симптоми теж можуть проявитися, але для цього потрібно почекати не менше хвилини. У хворого вони виявляться відразу. 4. Манжеточний тест: Розмістіть манжетку від приладу, що вимірює тиск між ліктьовим суглобом і зап’ястям. Потім нагнітайте тиск та тримайте близько хвилини. Якщо за цей час виявляться симптоми, це свідчить про тунельний синдром. 5. Підніміть руку вгору та утримуйте не більше хвилини. При позитивному результаті ознаки не забаряться. 6. З’єднайте мізинець та великий палець. При наявному тунельному синдромі зробити це буде важкувато. 7. Струсіть пальцем. Якщо є недуга, це принесе полегшення. Виявили у себе тунельний синдром? Звертайтеся до лікаря, який призначить грамотне лікування. Лікування та профілактикаУ лікуванні тунельного синдрому можна використовувати консервативні методи. Як правило, це нестероїдні протизапальні засоби, кортикостероїди, сечогінні засоби, міорелаксанти, вітаміни групи В, нікотинова кислота.Іноді можуть застосовувати мазі, що розігрівають, фіксуючий бандаж, компреси з димексидом і водою. До медикаментозного лікування лікар може додати фізіотерапію, наприклад електрофорез, рефлексотерапія, магнітотерапія, лазеротерапія, нейро-електростимуляція або ЛФК. При серйозній стадії захворювання може знадобитися операція. Вона передбачає перерізання зв’язки, що стискає серединний нерв. Але навіть після цього можливі рецидиви. Тому вкрай важливо дотримуватись профілактичних заходів. Профілактика передбачає насамперед зниження навантаження на кисть. Можливо, потрібно взяти лікарняний або навіть змінити роботу. Також важливо уникнути провокуючих факторів, травмування м’яких тканин, дотримуватися помірного фізичного навантаження. У такому випадку добре підходять ходьба, плавання, йога. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |