Ахалціхе - древнє місто Грузії, яке було основане ще в IX ст. Спочатку його називали Ломсія, а сучасна назва вперше згадується 1204 року в стародавньому літописі, де описано діяння двох відомих воєначальників: Івана Ахалціхського та Шалви. В ті часи поселення складалося з окремих частин: фортеці та району, де були житлові будиночки. Замок оточували три могутні стіни. Особлива система тунелів поєднувала їх та околиці.

Тоді біля на території потужної будівлі розташовувалися суд, церква, лазня, арсенал і власний монетний двір. Коли Ахалціхе і Рабат потрапили під правління турків, за велінням намісника османів Самце-Джавахеті Хаджі Ахмед-паша Джакели тут звели також мечеть, яка повторювала стиль відомого храму Святої Софії, що знаходиться в Константинополі. Нова будівля була збудована прямо на фундаменті зруйнованої завойовниками християнської церкви.

Проте, незважаючи на помітну “демонстрацію” османської сили, провінція, в якій знаходилося місто, вважалася регіоном толерантності. Саме сюди переселялися вірмени, євреї, росіяни, представники різних народів та національностей. І усі вони зуміли зберегти свої самобутні культуру, релігію.

Назву Фортеці можна перекласти як “укріплений монастир” (арабська мова). Туристів приваблює дана споруда не лише своїм могутнім зовнішнім виглядом, але й тим, що цей замок є одним із найкраще збережених на території Грузії. За кріпосними стінами мандрівники можуть знайти багато цікавого: башти, палац, чудові внутрішні дворики, фонтанчики і невеличкі басейни, анфілади та навіть сад у вигляді лабіринту.

В найбільш віддаленій від входу частині, відразу за мечеттю, знаходиться цитадель з чудовою оглядовою площадкою на вершині вежі. Дістатися сюди можна по дерев’яним сходинкам. Звідси відкривається пречудовий вид на околиці міста та природні красоти краю.

Територія фортеці займає близько 7 гектарів землі. А це досить чимала площа. Після реставрації замок поділили на дві частини величною зубчатою стіною. В першій стоять інформаційні споруди, каси, магазини, готель, виноградник, ляльковий театр.

Закохані туристи обов’язково бажають потрапити на унікальну Алею кохання. Тут приємно прогулюватися під час літньої спеки, адже усюди б’ють струмені освіжаючої води, співають фонтани та навіть дзюрчить невеликий штучний водоспад. Ділянка готелю оформлена досить цікаво. Сам заклад хоч і новий, але він та сусідні споруди чудово гармонують між собою.

Друга частина - платна. Саме тут знаходяться усі “історичні” архітектурні споруди. Зокрема, увагу привертають: альтанка, церква Святого Георгія, медресе, мечеть Ахмедіє, білосніжна мармурова колонада, цитадель, кімната для відпочинку паші. Ще однією “родзинкою” вважається музей, для відвідування якого потрібно заплатити окремо. Всередині вас зустріне напівтемрява та прохолода, робити фотографії тут суворо заборонено. В основному експозиція складається зі зброї, предметів побуту.

Цікаві факти про фортецю:

1. Існує легенда, що цей комплекс хотіли спорудити хоча б віддалено схожим на Єрусалим.

2. Поступово назва Рабат прикріпилася за усією територією, а не лише за укріпленою її частиною.