У но­во­на­род­же­но­го хлоп­чи­ка голівка ста­те­во­го чле­на за­кри­та ніжною шкіркою - крайнь­ою плот­тю, яка не зрушується з місця. Ду­же ско­ро ба­га­то батьків по­чи­на­ють сумніватися: чи це нор­маль­но?

Відповідь більшість лікарів да­ють по­зи­тив­ну: до пев­но­го терміну так і по­вин­но бу­ти. Стан цей називається фізіологічним фімозом. Вік, в яко­му має відбутися відкриття, визначає при­ро­да. Го­лов­не, щоб це тра­пи­ло­ся до по­чат­ку ста­те­во­го дозрівання, тоб­то до 14-16 років.

Про­те ба­га­то лікарів ква­пить­ся з вис­нов­ка­ми і нерідко ре­ко­мен­ду­ють обрізання (циркумцизію) ще в дитинстві в цілях єктенії профілактики. Своє рішення во­ни час­то мо­ти­ву­ють тим, що під крайнь­ою плот­тю накопичується бруд, який мо­же вик­ли­ка­ти за­па­лен­ня.

Сиг­нал до дії

За­па­лен­ня дійсно мо­же ма­ти місце, і вже в ранньо­му віці. Як­що з ви­ни мікроорганізмів запалюється край­ня плоть, лікарі го­во­рять про баланіте, як­що од­но­час­но запалюється голівка ста­те­во­го чле­на - про ба­ла­но­пос­тит.

За­зви­чай це відбувається в то­му ви­пад­ку, як­що між внутрішнім ша­ром крайньої плоті і шкірою голівки є спай­ки, так звані синехії. До речі, до­сить час­то во­ни з'яв­ля­ють­ся після необдуманої спро­би відкрити голівку пеніса. І це не найшкідливіші наслідки лікарського поспіху.

Як­що для про­ве­ден­ня про­це­ду­ри не бу­ло ва­го­мих свідчень, во­на мо­же і зовсім не при­нес­ти ніякого ре­зуль­та­ту, а, іноді, після неї за­ли­ша­ють­ся рубці - ре­зуль­тат роз­ри­ву непідготовленої тка­ни­ни крайньої плоті, поз­ба­ви­ти­ся від яких мож­на тільки хірургічним шля­хом.

При запаленні крайньої плоті з'являється на­бряк, почервоніння з си­нюш­ним відтінком, гнійні виділення. Бо­роть­ба з не­ду­гом зво­дить­ся до не­хит­ро­го прий­о­му: після кож­но­го по­хо­ду в туа­лет "по ма­лень­ко­му" пеніс ма­лю­ка потрібно на кілька хви­лин опус­ти­ти в слаб­кий роз­чин марганцівки.

Ко­ли за­па­лен­ня прой­де, зверніться до лікаря. Мож­ли­во, він вва­жа­ти­ме за потрібне відкрити хлопчикові голівку ста­те­во­го чле­на до пев­но­го при­род­но­го терміну. До речі, тільки по­ява за­па­лен­ня мо­же ста­ти ар­гу­мен­то­ва­ним при­во­дом для хірургічного втру­чан­ня.

Нічого зай­во­го

Кож­на лан­ка на­шо­го організму виконує яку-не­будь функцію, а зна­чить, навіщось нам потрібна. Од­нак, не всі лікарі поділяють цю дум­ку.

Не так дав­но в США фахівці вирішили ро­би­ти всім но­во­на­род­же­ним обрізання крайньої плоті в гігієнічних цілях. Лікарі всьо­го світу ще пам'ята­ють про те, як подібні ек­с­пе­ри­мен­ти про­во­ди­ли­ся над апен­дик­сом. Був час, ко­ли йо­го вирізали дітям, які щой­но на­ро­ди­ли­ся.

Од­нак, досвід по­ка­зав, що апен­дикс зовсім не зай­вий гвин­тик. Інша спра­ва, як­що по­ча­ло­ся за­па­лен­ня (апен­ди­цит) - тоді є всі підстави зро­би­ти операцію. Те ж са­ме стосується і крайньої плоті.

Крім то­го, дослідження по­ка­за­ли: ймовірність за­па­лен­ня не за­ле­жить від то­го, є во­на у хлоп­чи­ка чи ні.

Вис­но­вок один: не потрібно вда­ва­ти­ся до крайніх заходів без ме­дич­них по­ка­зань або релігійних при­чин.