00:02 Як психологічні типи матерів впливають на майбутнє дитини | |
 Від маминої поведінки та моделі виховання залежить, якою виросте дитина, наскільки самостійною та відповідальною особистістю стане.Психологи умовно виділили психологічні типи матерів, аби кожна змогла подивитися на себе збоку і зрозуміти недоліки свого виховання, а за необхідності й переглянути стосунки з дитиною. "Мама-квочка" – чудова господиня, дружина і мати. У такої жінки все ідеально: порядок у домі й на кухні, а дитина завжди у випраному і випрасуваному одязі. Але проблема в тому, що вона занадто опікується малям і виконує усю роботу самотужки, навіть ту, яку в змозі зробити дитина: прибрати іграшки чи застелити своє ліжечко. Згодом виявляється, що донька чи син втрачає індивідуальність, виростає непристосованою до дорослого самостійного життя, не уміє приймати рішення та відповідати за свої вчинки. Тому в міру дорослішання знімайте з себе відповідальність і турботу за особисті справи дитини. Привчайте самостійно одягатися, чистити зубки, складати іграшки тощо. Зовсім не обов’язково все робити за дитину – іноді вистачить того, що ви будете поруч. "Мама-слідчий" – енергійна, допитлива, владна і все знає. Зазвичай, це ділова жінка-керівник, котра манери управління на роботі переносить на стосунки з дитиною. Або жінка, яка сама не досягла кар’єрних успіхів, тому намагається зробити все можливе, аби її дитина піднялася по кар’єрних сходах. Такі мами переконані, що головне у вихованні – суворий контроль за вчинками і навіть думками та планами сина чи донечки. Але таким чином вони пригнічують активність та самостійність своїх дітей. В результаті вже доросла дитина, аби не зробити помилки та не засмутити маму, не стане шукати своє місце у житті і житиме за її сценарієм. Або ж, навпаки, вирвавшись з-під жорсткого контролю, намагатиметься зробити те, що їй забороняли, адже, як відомо, заборонений плід солодший, навіть якщо загрожує здоров’ю та життю. "Мама-царівна Несміяна", як її називають психологи, дотримується суворості у вихованні, аби не розпестити, інакше, на її думку, дитина потім "сяде на голову". Вона надто вимоглива, принципова й обов’язкова, стримана у висловленні своїх почуттів та емоцій, але щедра на зауваження та докори. Проте не слід забувати, що будь-яка людина – доросла чи мала – завжди потребує саме материнської ласки, любові і тепла. "Мама-зозуля" перекладає свої обов’язки на бабусю чи няню. Вона переконана, що головне, аби дитина була нагодована і доглянута. Все інше – не так уже й важливо. Крім того, деякі батьки переконані, що у перші місяці життя немовля все одно ще нічого не розуміє. Насправді ж учені дійшли висновку, що вихованням необхідно займатися з перших днів. Усмішка, лагідні слова, дотики – все це важливі складники виховання. Адже брак уваги та любові загрожує невпевненістю та комплексами: якщо мами немає поруч – значить, вона не любить мене, я поганий. Деякі мами, добиваючись покірності, часто залякують своїх дітей. Мовляв, не будеш їсти – прийде бабайко і забере тебе, не будеш слухатися – віддам тебе міліціонеру тощо. Насправді ж, якщо дитина постійно перебуває під гнітом жорстких вимог, погроз та заборон, у неї можуть з’явитися страхи. Адже діти дуже вразливі, а у дошкільнят узагалі реальний і вигаданий світи не мають чітких меж. Тому все, що говорить мама, сприймають серйозно. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |