18:58 Хвороба, яка потребує лікування, - ревнощі | |
Вчені довели, що ревнощі - це хвороба Вчені з Італії провели дослідження про причину ревнощів. Результати виявилися майже передбачуваними: ревнощі - це хвороба, яка потребує лікування. Правда не всякі ревнощі можуть підходити під визначення «паталогічної». Патологія - це, перш за все, агресивний прояв ревнощів, або ж ревнощі, які виникають у вигляді нападу. Ревнивець може і не підозрювати, що подібна «любов» з'являється унаслідок певних порушень функції головного мозку. На думку вчених, ревнощі обумовлені надмірною активністю в певних областях мозку. Подібні прояви можуть сильно нашкодити людині, так як повністю позбавляють його самоконтролю. Ревнощі можуть його довести до стану афекту, під час якого він може наробити безліч необдуманих вчинків. Автор дослідження нейропсихіатрії Донателла Марацці пояснює, що при появі нав'язливого стану, пов'язаного зі страхом бути обдуреним, спостерігається падіння рівня серотоніну, нейропередатчиків відчуття щастя. Іноді, щоб повернути собі це відчуття, ревнивець починає мстити. Ученими встановлено, що коли людина мстить, в його організмі відбувається викид дофаміну - гормону, який є «відповідальним» за задоволення. Часто виникаючі подібні стани можуть викликати у людини звикання, внаслідок чого він починає прагнути до помсти, шукати приводи для того, щоб ревнувати свого партнера, тим самим, доводячи ситуацію до критичної. Ревнивий чоловік - улюблений персонаж багатьох комедій. Але якщо ревнивець - саме ваш чоловік, тут вже не до сміху. Психологи розцінюють ревнощі як крайній ступінь егоцентричності, коли людина не в силах зрозуміти, що, крім його світу, центр якого він сам, існують і інші світи, що обертаються навколо інших людей, і в кожної людини є свої бажання та своє право на щастя. Ревнивець мучить інших, але і сам страждає не менше. Однак різні типи ревнивців бояться різного. Меланхолійний В основі його ревнощів - комплекс неповноцінності. Це закрита і невпевнена у собі людина. Всюди вона бачить більш гідних суперників. Визнає себе найгіршим і тому весь час чекає, що ви втечете до більш красивого, багатого, сексуального, розумного. Він мучиться думкою, що йому зраджують. І вибудовує свої здогадки та припущення в чіткий логічний зв'язок, який призводить до підтвердження його побоювань. Якщо він двічі побачив, як ви виходили з ліфта з сусідом, а потім ви виносили сміття, коли сусід курив на сходовому майданчику, - звичайно ж, ви коханці. Він буде довго і таємно страждати, а потім накопичені почуття виплесне в істериці. І, хоча ви не подаєте ніяких приводів для ревнощів, він уже змирився з положенням обманутого чоловіка. Постійне ниття, сумні приречені очі можуть вивести з себе не гірше, ніж грубі закиди. Деспотичний Він власник і звик вважати себе господарем не тільки у світі речей, але і у відносинах з людьми. До коханої дружини він ставиться так само, як до коханої машини, з тією ж дбайливою ласкою. Але тільки в ставленні до дружини він забуває, що, на відміну від речей, вона жива людина і у неї є власне життя. Скандали виникають щоразу, коли деспотичному ревнивцеві здається, що дружина, його власність, виходить з-під контролю. Деспотичний ревнивець вихлюпує свої емоції відразу. У хід йдуть звинувачення, погрози, а іноді і кулаки. Самозакоханий Він настільки впевнений в собі, у своїй винятковості, що постійно шукає суперника, щоб в черговий раз отримати доказ своєї переваги. Істерик по натурі, він легко переживає свої почуття, не зациклюється на одній думці. Він може влаштувати скандал, побачивши вас з іншим чоловіком, але, якщо ви зробите йому ряд необхідних компліментів, він тут же забуде і про суперника, і про те, що ревнував. Ученые из Италии провели исследования о причине ревности. Результаты оказались почти предвиденными: ревность - это болезнь, которая требует лечения. Правда не всякая ревность может подходить под определение «паталогической». Патология — это, прежде всего, агрессивное проявление ревности, или же ревность, которая возникает в виде приступа. Ревнивец может и не подозревать, что подобная «любовь» появляется по причине определенных нарушений функции головного мозга. По мнению ученых, ревность обусловлена чрезмерной активностью в определенных областях мозга. Подобные проявления могут сильно навредить человеку, так как полностью лишают его самоконтроля. Ревность может его довести до состояния аффекта, во время которого он может наделать множество необдуманных поступков. Автор исследования нейропсихиатр Донателла Марацци поясняет, что при появлении навязчивого состояния, связанного со страхом быть обманутым, наблюдается падение уровня серотонина, нейропередатчика ощущения счастья. Иногда, чтобы вернуть себе это ощущение, ревнивец начинает мстить. Учеными установлено, что когда человек мстит, в его организме происходит выброс дофамина – гормона, который является «ответственным» за удовольствие. Часто возникающие подобные состояния могут вызвать у человека привыкание, в результате чего он начинает стремиться к мщению, искать поводы для того, чтобы ревновать своего партнера, тем самым, доводя ситуацию до критической. Ревнивый муж – любимый персонаж многих комедий. Но если ревнивец – именно ваш муж, тут уж не до смеха. Психологи расценивают ревность как крайнюю степень эгоцентричности, когда человек не в силах понять, что, помимо его мира, центр которого он сам, существуют и другие миры, вращающиеся вокруг других людей, и у каждого человека есть свои желания и свое право на счастье. Ревнивец мучает других, но и сам страдает не меньше. Однако разные типы ревнивцев боятся разного. МЕЛАНХОЛИЧНЫЙ ДЕСПОТИЧНЫЙ САМОВЛЮБЛЕННЫЙ Ученые из Италии провели исследования о причине ревности. Результаты оказались почти предвиденными: ревность - это болезнь, которая требует лечения. Правда не всякая ревность может подходить под определение «паталогической». Патология — это, прежде всего, агрессивное проявление ревности, или же ревность, которая возникает в виде приступа. Ревнивец может и не подозревать, что подобная «любовь» появляется по причине определенных нарушений функции головного мозга. По мнению ученых, ревность обусловлена чрезмерной активностью в определенных областях мозга. Подобные проявления могут сильно навредить человеку, так как полностью лишают его самоконтроля. Ревность может его довести до состояния аффекта, во время которого он может наделать множество необдуманных поступков. Автор исследования нейропсихиатр Донателла Марацци поясняет, что при появлении навязчивого состояния, связанного со страхом быть обманутым, наблюдается падение уровня серотонина, нейропередатчика ощущения счастья. Иногда, чтобы вернуть себе это ощущение, ревнивец начинает мстить. Учеными установлено, что когда человек мстит, в его организме происходит выброс дофамина – гормона, который является «ответственным» за удовольствие. Часто возникающие подобные состояния могут вызвать у человека привыкание, в результате чего он начинает стремиться к мщению, искать поводы для того, чтобы ревновать своего партнера, тем самым, доводя ситуацию до критической. Ревнивый муж – любимый персонаж многих комедий. Но если ревнивец – именно ваш муж, тут уж не до смеха. Психологи расценивают ревность как крайнюю степень эгоцентричности, когда человек не в силах понять, что, помимо его мира, центр которого он сам, существуют и другие миры, вращающиеся вокруг других людей, и у каждого человека есть свои желания и свое право на счастье. Ревнивец мучает других, но и сам страдает не меньше. Однако разные типы ревнивцев боятся разного. МЕЛАНХОЛИЧНЫЙ ДЕСПОТИЧНЫЙ САМОВЛЮБЛЕННЫЙ | |
|
Всього коментарів: 0 | |