Пiд час спiльних експериментiв ученi зi США i Бразилiї з'ясували, що навiть звичайна легка пробiжка дає значний оздоровчий ефект, пише газета "Експрес".

Проконтролювавши змiни в ДНК пiддослiдних тварин, фiзiологи зафiксували змiни в експресiї генiв, що вiдповiдають за роботу серцевого м'яза.

Активiзувалися, власне, тi гени, що вiдповiдають за оновлення найвразливiших дiлянок мiокарда. Науковцi ще не провели аналогiчних дослiджень за участю людей, однак упевненi, що в їхнiй ДНК вiдбуваються аналогiчнi змiни, адже попереднi експерименти засвiдчили: фiзична активнiсть дiє позитивно на всi живi органiзми.

"Вiдомо, що в бiдних африканських країнах, де населення потерпає вiд голоду й епiдемiй, рiвень серцево-судинних хвороб набагато нижчий, -- сказав Олег Кульчицький, учений-геронтолог.

-- А все завдяки, що там люди рухаються. Щойно людина починає ходити, вона мусить постiйно перебувати в русi.

Серце -- мотор, який має працювати. Уже доведено, що найбiльший шанс стати довгожителем мають саме фiзично активнi люди.

Причому не тi, хто лише у вiцi "за сорок" схаменувся й почав дбати про фiзичну культуру, а хто все життя був фiзично активним. Що ранiше ми оцiнимо переваги пiшої ходи й оздоровчого бiгу, то краще".