1. Найдорожча

Аям Цемані (Ayam Cemani) є дуже рідкісною породою курей, що мешкають в лісах Індонезії. У перекладі з індонезійської мови Аям означає курка, а Цемані - це назва села на Середній Яві, біля міста Соло. Вважається, що кури Аям Цемані є прямими нащадками диких курей з островів Індонезії, зокрема з Суматри. У 1920 році голландські колонізатори вперше їх описали. Перші екземпляри цього птаха і перші інкубаційні яйця були завезені в Європу в 1998-2000 рр.

Існує думка, що оригінальні кури Аям Цемані давно вимерли, залишилися тільки гібриди з курами Аям Кеду. Розведенням Аям Цемані займаються в районах Середньої і Східної Яви, Суматри і Мадуро. На своїй батьківщині, в Індонезії, ці повністю чорні, рідкісні кури коштують великих грошей. Місцеві жителі купують їх з ритуальною метою, що пов'язано нібито з притаманною їм чорною, містичною силою.

Особи породи повністю чорні - від гребінця і дзьоба до кігтів. Чорне пір'я цих птахів мають гарний смарагдово-фіолетовий відлив. М'ясо і внутрішні органи цієї породи теж мають чорний колір, який зберігається навіть після приготування. Однак покупців, готових заплатити за пару чорних птахів 5000 доларів, цікавлять не так кулінарні, як декоративні якості цієї породи. А ще багато покупців впевнені, що чорні кури приносять своєму власникові довічну удачу.

2. Найрідкісніша

Найрідкісніша порода в світі, бійцівський Га Донг Тао, налічує всього 300 голів і утримується мешканцями В'єтнаму протягом, принаймні, 600 років. Цікаво, що вона практично не зустрічається за межами країни.  Це одна з безлічі порід, виведених спеціально для півнячих боїв, що має багату історію і дуже обмежену популярність в Європі. Її назва вказує на місце походження породи: Га - це курка, Донг Тао - велика в'єтнамська село, де споконвічно проводили півнячі бої.

Порода вважається досить важкою - вага півня 6-7 кг, курей 4,5-5,5 кг. Грубої конституції, масивного статури з гіпертрофованим горіховидним гребенем. Але головна особливість цієї породи - це дуже товсті лускаті ноги, за які їх часто називають родичами динозаврів. Лапа дорослого півня може досягати в обхваті товщини зап'ястя дитини. Ці ноги у В'єтнамі -  величезний делікатес, подають його по великих святах і на весілля багатіїв. При цьому використовуються ніжки тільки молодих курчат 4-6 місячного віку. Зараз порода розводиться в основному як декоративна і м'ясна. Забарвлення в'єтнамських бійцівських курей, як правило, чорне з червоним або біле.

3. Найсмачніша

Кури породи Бресс Гальская (La Bresse Gauloise) - великі кури м'ясо-яєчного напрямку, які по праву вважаються найсмачнішими в світі.  Дана порода виведена у французькій провінції Бресс. Саме там є невелика ділянка землі, площею всього в чотири тисячі кілометрів, де живуть єдині в світі птиці, яким дозволено носити «знак якості» АОС з 1957 року. Це знак, на якому пишеться місце походження курей. Прекрасні птиці білосніжного кольору з яскраво-червоним гребінцем і синіми ніжками за свої смакові якості стали відомі з літопису 1591 року. З достовірних джерел відомо, що французький король Генріх IV, вперше покуштувавши цю курочку, виявив бажання, щоб у кожного селянина на столі хоча б раз на тиждень була така сама.

Французи дуже трепетно ​​ставляться до курей цієї породи і при вирощуванні неуклінно дотримуються певних правил. Неофіційним символом країни є навіть галльський півень, образ якого завжди карбують на монетах. Особливо цінний так званий бресський каплун. Півнів каструють, після чого вони вже не співають та не топчуть курей, але зате дуже багато їдять і сильно товстіють. Годують курей пшеничною і кукурудзяною кашею на молоці. В останні два місяці перед забоєм курей переводять на особливе харчування, куди входять сухарі, розмочені в молоці, і зелений салат.

Бресський каплун популярний у Франції ще й тому, що заради цього птаха французи влаштовують ціле куряче шоу, відоме у всьому світі.

Різдвяні "оглядини" і змагання фермерів на найкращу тушку французи влаштовують між виробниками щорічно, починаючи ще з 1863 року. Виграти такий конкурс не тільки дуже почесно, але й грошово - адже кожен виробник може отримати приз в розмірі 10 тис. євро.

4. Найбільша

Прийнято вважати, що курка - це досить компактна птаха. Але мало хто знає, що існують справжні кури-гіганти породи Уайтсуллі. Їх вага досягає 8-10 кілограмів. Першим найбільшим представником породи був півень на кличку Уірдо, який в січні 1973 р важив 10 кг. У книзі рекордів Гіннеса зафіксований поки що один найбільший представник цього ж виду на прізвисько Біг Сноу, який важив 10,36 кг, мав обхват грудей 84 см, а висоту в холці - 43,2 см. Він належав Рональду Аллдріджу з міста Деучар, Квінсленд, що в Австралії. Слід зазначити, що рекорд не "першої свіжості", адже датований він 1992 роком. Хто знає, можливо, зовсім скоро світ може отримати і нового пташиного "велетня".

5. Найменша

Від гігантів варто перейти до малюків, розмір яких трохи більше звичайного голуба - півні важать 300-650 г (рекорд всього 250 г), а кури 250-300 грам. Порода курей Малайзійська Серама достатньо молода, адже її історія не нараховує і 20 років. В основі породи японські карликові породи, схрещені з дикими курочками з Малайзії. Вони досить швидко стали відомі в усьому світі, але, звичайно ж, поки назвати їх численної породою не можна. Один із стримуючих чинників поширення цих крихіток - досить висока вартість, від 200 доларів за курчатко.

​​Малайзійські Серами настільки крихітні, що їх утримують навіть не у дворі, а в кімнатних клітинах, як домашніх вихованців - щурів або хом'яків. Вони дуже бояться протягів і холоду, вибагливі в утриманні та догляді.

Але не одним лише розміром відома ця порода. Незвичайний і зовнішній вигляд курей Малазійських Серам: у них неймовірно високий, майже вертикальний постав тіла, при цьому хвіст високо піднятий під кутом 90 °, а шия вигнута лебедячої дугою. Чим вертикальніший постав і сильніший вигин, тим більш породистий птах. Для цього існує незвичайний спосіб оцінки якості півня: йому на груди ставлять кілька курчат - чим більше вмістяться на грудях півня, тим краще його екстер'єр. Цікаво, що незвичайна стійка грудей - це не тільки генетична особливість, такого виду досягають масажем грудей і хвоста. На батьківщині, в Малайзії, велике значення надають чистоті породи і регулярно проводять монопородні конкурси для малазійських Серам.

6. Найдавніша

Єгипетська Файоумі - найдавніша порода курей в світі. Приблизно 3000 років тому стародавні єгиптяни приручили домашніх птахів, серед яких була і курка. Довгі роки ця порода жила тільки на території Єгипту, а її вивезення за межі країни було сильно обмежено. Тільки в 1940-х роках дана порода вперше проникла до Європи.

Правда, офіційні організації досі не бажають визнавати єгипетську Файоумі як самостійну породу. Такі суперечки виникли через те, що знайти цю породу в чистому вигляді досить складно. Найчастіше зустрічаються гібриди, у яких від єгипетських курей тільки окремі риси.

Кури Файоумі не відрізняються особливою нескучістю, оскільки зносять всього 2 яйця в тиждень. Традиційно цю породу розводять не заради м'яса чи яєць, а через їх дивовижною декоративності і для виведення нових порід.  Вони часто нагадують бігунів через своїх довги ноги і специфічне положення хвоста. Він завжди стоїть рівно, немов надаючи додаткове прискорення птиці під час бігу. Іноді ці кумедні створіння влаштовують справжні забіги в пошуках притулку і їжі, під час яких вони більше схожі на зменшених страусів.

При цьому вони відрізняються дивовижною балакучістю, яку деякі порівнюють з розмовою двох людей. Файоумі переважно вирощуються в теплих країнах і відрізняються ідеальною витривалістю до спеки.

7. Найпухнастіша

Ця китайська шовкова курка, або як її коротко називають "сілка", давно звикла до уваги з боку оточуючих. Сплутати цю породу з будь-якої іншої неможливо. Надто вже помітний зовнішній вигляд у шовкових курей. Чарівні птахи схожі на пуделя з характерною "шапочкою" на голові. Півників прикрашають борода і бакенбарди.

Яскраві, незвичайні особи - справжня окраса будь-якого пташника. Ця порода курей родом з Піднебесної поступово поширилася по всьому світу. Багаті аристократи бажали бачити у себе в саду дивовижних птахів з чубчиками і майже невагомим оперенням, що нагадує шовк. Про пухнастих курей  також згадував Аристотель.  

Зараз пухових курей можна зустріти в приватних птахівницьких господарствах і на деяких птахофермах. Цікаво, що тільки у них основна маса пір'я не має гачків. Оперення нагадує пух або волокна шерсті. У птахівництві на пальцях можна перерахувати породи, які тримають для отримання ніжного якісного пуху. Сілки - одна з таких порід. Птахів стрижуть, як овець. Від 120 до 150 г пуху дає одна курка за дві стрижки. Пройде всього близько 40 днів і пір'я відросте знову.

А ще у китайських шовкових курей на ногах по п'ять пальців. Два розділених пальця знаходяться ззаду. На передніх пальцях є шар пір'я. Вона має темно-синій, майже чорний колір кісток і шкіри, за що Марко Поло в своїх записах називав її «чорношкірої». Ну і про лікувальний ефект. Китайці з'ясували, що м'ясо китайських шовкових курей містить фосфор, кальцій, вітаміни групи B, амінокислоти, нікотинову кислоту. У китайській медицині м'ясо цієї породи курей використовують для лікування туберкульозу, головних болів, хвороб нирок. Ціна 1 яйця, в середньому, від $4 до 7. Курча коштує від $6 і вище, за дорослу особу доведеться віддати майже $50.

  8. Найбільш гола

Ця дивна порода була створена командою дослідників на чолі з Авігдором Кахенером, генетиком факультету агрономічного інституту Реховот поблизу Тель-Авіва, Ізраїль. Червоношкіре курча було створене шляхом схрещування природної породи "голого" курчати зі звичайним бройлером. Автор породи пояснює, що завдяки повній відсутності пір'я ці кури зростають швидше, з меншою кількістю їжі. Крім того, вони не вимагають вищипування пір'я - це процес, який часто забруднює навколишнє середовище.

9.    Найхвостатіша

Виявляється, у казкового птаха Фенікс, що приносить своєму власнику удачу і відроджується з попелу, є цілком реальний прототип, який багато сотень років живе в Китаї - птах називається "Фень хуан".

Кури Фенікс, або по-іншому Онагадорі, довгі роки були символом імперії. Адже вважалося, що з їх допомогою можна знайти мудрість і навіть здобути скарб. У першому тисячолітті кілька птахів Фенікс завезли в Японію, де вони почали поширюватися з гарячковою швидкістю. Слід сказати, що Фенікс-  єдина порода тварин в Японії, оголошена «національною святинею». Їх заборонено продавати і тим більше вбивати -  за порушення стягується великий штраф. Цю породу дозволено лише обмінювати.

Птахи можуть бути різноманітних кольорів: чорний з червоним, чорний з сріблястим, чорний з золотистим і білі. Це дуже рідкісний вид, який не переносить холодних кліматичних умов і за яким важко доглядати, в першу чергу через дуже довгий хвіст.

Ну а тепер про головне. Півень породи фенікс має супердовгий хвіст від 3 до 11 метрів. Втім, згіднл з відомостями від уже японських селекціонерів, навіть 10 метрів - це ще не межа і вже скоро буде остаточно виведена порода з хвостом в шістнадцять і більше метрів.

Щороку хвіст птиці виростає на 90 сантиметрів. Найдовший хвіст, 13 метрів, у 17-річного півня, який продовжує ростити свою прикрасу. Птах практично все життя позбавлений ​​можливості пересуватися, інакше у його хвоста не буде ні вигляду, ні величі.

Клітки для феніксів, звані томебако, мають висоту 1,8 м, ширину 0,15 - 0,18 м і глибину 0,8 м. При цьому клітина закріплена на жердині двометрової висоти, так що хвіст звисає вниз. Сідало розміщене у верхній частині клітини, а годівниця розташована перед ним. Корм і вода подаються прямо до сідала.

Тричі в день птахів прогулюють, накручуючи хвіст на папильотку або укладаючи на спеціальний візок. Яйця цих птахів висиджують інші кури, адже фенікси - примхлива і розпещена порода.

10. Найяскравіша

Хто міг собі уявити, що курка може бути ще й дуже яскравою, нічим не поступаючись екзотичної птиці. А вся справа в тому, що зелена джунглева курка - найближча родичка фазана, в цьому-то і криється секрет її яскравого, барвистого "вбрання". Зелена джунглева курка дуже любить тепло і вологість, тому зустріти її можна на берегах водойм і у вологих лісах островів Комодо, Ломбок, Балі та Ява.

Якимось загадковим чином ці птахи зникли з західної частини острова Ява, але з'явилися на маленьких прилеглих островах Індонезійського архіпелагу. Тут вони селяться в глибоких морських печерах або мангрових заростях. Основу їх раціону складають так звані піщані блохи, маленькі краби, морські комахи і навіть медузи. Іноді джунглева курка може поласувати кактусами або морськими зірками. Під час відливу джунглеві кури збираються невеликими групами і виходять на берег зібрати врожай морських мешканців, викинутих припливом. Кожну групу супроводжує домінуючий самець, який несе відповідальність за безпеку своєї сім'ї.