Якщо так вийшло, що ви виховуєте дитину одна, постарайтеся уникнути цих помилок.

Ви не дозволяєте собі бути слабкою

"Я все зможу сама" - гідна, але небезпечна позиція. Раз вже вийшло так, що ви тепер єдиний дорослий, який завжди "на посту", одного разу це може закінчитися психологічним вигоранням і нервовим зривом. Не соромтеся звертатися за допомогою до друзів: іноді звичайна розмова стає непоганою підтримкою. Оцініть свої ресурси: можливо, варто делегувати частину відповідальності батькові дитини, привернути до турбот бабусь і дідусів (з обох сторін) або найняти няню.

Ви вирішили зосередитися виключно на дитині

А можливо, і присвятити їй все своє життя - хоча вголос ви це не говорите. По-перше, це може спричинити проблеми в майбутньому: бути для когось центром всесвіту і єдиним приводом жити - непосильна ноша для дорослої людини, не кажучи про дитину. По-друге, де гарантії, що через багато років ви не скажете синові або доньці щось на кшталт: "Я тобі все віддала, а ти ...?".

Ви відчуваєте почуття провини

Наприклад, за те, що зіпсували дитині життя - адже через ваше рішення розлучитися вона росте в неповній сім'ї, і це негативно вплине на її психіку, розвиток і долю. Або за те, що спілкування з татом тепер проходить за складним розкладом. Або за те, що ви шукаєте нових стосунків, бо хочете знову бути щасливою. Але почуття провини - поганий помічник у вихованні, і дитина швидко зрозуміє, як легко можна маніпулювати винуватою мамою.

Ви робите дитину головним другом і партнером

Ви залишилися удвох, і вам здається, що ваш син або донька вже досить підросли, щоб зрозуміти вас. Ви на рівних обговорюєте з дитиною свої емоції і проблеми - в тому числі і фінансові, ділитеся занепокоєнням і страхами. Фактично ви перетворюєте малюка на "заступника" вашого партнера. Але, щоб для дитини світ зберігався стабільним і безпечним, ролі в ньому мають бути розподілені чітко і ясно: є дорослі, є діти.

Ви уникаєте питання "А де тато?"

Або дуже емоційно на нього реагуєте. Чим більше прихованих речей, тим швидше дитина відчує ваше напругу, розгубленість або біль і образу від розставання. Ви турбуєтеся, що ж син або донька будуть робити в дитячому садку або школі, коли запитають про тата? Нічого особливого. Сьогодні ситуація "батьки живуть окремо" - абсолютно буденна. Не уникайте питань. Малюкові досить сказати: "У тата свій будинок" або "Тато тепер з нами не живе".

З дитиною старше 7 років ви вже можете поговорити на цю тему більш детально: може бути, ви були одружені, але потім вирішили йти кожен своїм шляхом або взагалі ніколи не жили разом з татом. Обов'язково уточніть, що ви обидва любите дитину, просто так склалося життя. Чим спокійніше ви самі ставитеся до ситуації, тим природніше її сприйме і дитина. Сім'ї бувають різні: чоловік і жінка без дітей, мама, тато і діти, тато, діти і бабуся, мама і діти. Ви удвох - сім'я, маленька, але зовсім повноцінна.

Ви негативно відзиваєтеся про батька дитини

Те, що ви розлучилися (і чому ви це зробили), - виключно ваша, дорослих, справа, і дитині немає ніякої необхідності знати, хто, кого і чим образив. Чим більш конструктивним і доброзичливим буде ваше спілкування з колишнім чоловіком, тим спокійнішим і легшим буде дитяче життя. Ніколи не з'ясовуйте стосунки в присутності дитини і постарайтеся, по-перше, домовитися, і, по-друге, обговорювати всі жахливі якості батька з подругами, а краще - з психологом. А дитина виросте - і сама у всьому розбереться, будьте впевнені.

Ви відмовляєтеся від особистого життя

Як можна займатися чимось ще, крім виховання, адже тепер ваше життя належить дитині? Іноді масла у вогонь підливають і бабусі, оцінюючи ваші материнські якості на трієчку і регулярно направляючи вас, недолугу, на шлях істинний. Але, щоб енергії вистачало, важливо вчасно її відновлювати (і мати джерела для відновлення). Працюйте на улюбленій роботі, зустрічайтеся з друзями, займайтеся спортом і хобі. Чим більше ви будете насолоджуватися життям, тим більше сил у вас залишиться, щоб любити дитину.

Ви уникаєте спілкування з "повними" сім'ями

Боїтеся відчути смуток або незручність, або що дитині буде некомфортно. Але не варто думати, що тепер ви маєте дружити виключно з "товаришами по нещастю". Навпаки, широке коло спілкування збільшить кордони вашого світу і дасть дитині можливість побачити найрізноманітніші моделі поведінки. Чим спокійніше ви самі сприймаєте існування вашої маленької сім'ї як норми, тим менше сумнівів виникне і у дитини.

Вам терміново потрібен новий чоловік, а дітям - новий тато

І вже в цей раз ви не повторите скоєних раніше помилок - все буде інакше. Психологи впевнені: якщо ви поспішите - "інакше" точно не буде, а для дитини низка "маминих друзів" може стати лише черговою травмою. Навпаки, якщо ви дозволите собі якийсь час пожити без стосунків, шанс побудувати нові, більш вдалі - набагато вищий. Давши собі достатньо часу, ви краще зрозумієте свої бажання і потреби, дізнаєтеся, які стосунки вам потрібні і що ви самі в них готові вкладати.

Критерії вибору супутника життя тепер будуть іншими, більш суворими: важливо, щоб ваш обранець зміг знайти спільну мову з дитиною.