phone вибачте за незручності mailМісячний календар
menu

19:29
Онкологія - як діагностувати на ранній стадії
На сьогодні однією з найбільш актуальних проблем клінічної онкології залишається рання діагностика злоякісних новоутворень.

Хвороба розпочинається на клітинному рівні: щодня в організмі під впливом різних чинників навколишнього середовища або внаслідок порушення обміну речовин виникає до 10 млн. атипових клітин, які знищує імунна система.

Але інколи вона не розпізнає аномальні клітини, які розмножуються, формуючи пухлину, що згодом проростає в навколишні органи, тканини та судини. З потоком крові або лімфи клітини пухлини розносяться по організму, формуючи метастази в інших органах.

Сумна статистика

В останнє десятиліття онкологічна ситуація у світі залишається несприятливою щодо захворюваності та поширення раку як в економічно розвинених, так і в країнах, що розвиваються.

Україна займає високе місце в Європі за темпами поширення раку:
  • щорічно в Україні понад 160 тис. чоловік дізнаються, що вони онкохворі;
  • щорічно від раку помирає майже 90 тис. осіб, з них 35% – люди працездатного віку;
  • щодня в Україні хворіє на рак 450 людей, з них гине – 250;
  • щогодини реєструється понад 20 нових випадків захворювання, а 10 жителів України помирають від раку;
  • ризик розвитку онкологічних захворювань становить 27,7% для чоловіків і 18,5% – для жінок. Злоякісні новоутворення вражають в Україні кожного четвертого чоловіка і кожну шосту жінку;
  • за розрахунками фахівців, до 2020 року кількість вперше захворілих на рак в Україні перевищить 200 тис. осіб.
  • За останні десять років кількість хворих зросла на 25%, загальна чисельність населення скоротилася на 4 млн. осіб. Онкологічна захворюваність стабільно зростає на 2,6–3% на рік, і рак продовжує «молодіти».

 Національні програми скринінгу онкопатології

У ряді країн Західної Європи та Північної Америки системам охорони здоров’я вдалося досягти спочатку стабілізації, а потім – і зниження смертності від найбільш поширених злоякісних пухлин.

Це пов’язано перш за все з повномасштабним впровадженням національних програм скринінгу. Такі програми створено для діагностики раку шийки матки, раку молочної залози, раку товстого кишківника та раку передміхурової залози.

Чинники, які впливають на розвиток раку

Значну роль у розвитку онкологічного захворювання відіграє спадковість – за наявності онкологічної патології у батьків, братів та сестер ризик виникнення такого самого захворювання підвищується у 1,5–2 рази.

Але аналіз захворюваності та смертності від раку, проведений ВООЗ, свідчить про те, що понад 45% смертей пов’язані з впливом чинників довкілля. Речовини або фактори навколишнього середовища, що запускають механізми розвитку раку називають канцерогенами.

До них відносять:
  • паління, зловживання алкоголем;
  • контакт з хімічними середниками, такими як азбест, анілінові барвники, гербіциди, пестициди та інші;
  • дію сонячного та іонізуючого опромінення;
  • неправильне харчування: споживання продуктів, що містять багато консервантів, хімічних барвників;
  • копчена, консервована та смажена їжа;
  • біологічні фактори – це різні вірусні та паразитарні захворювання;
  • гормональні фактори, що можуть викликати рак молочної залози, передміхурової залози.
Основною проблемою в галузі охорони здоров’я є вчасна діагностика пацієнта. Виявити захворювання необхідно на ранній стадії, поки є ще можливість запобігти його розвитку.

1. Для жінок важливо проводити обстеження, що дають змогу виявити початкові стадії раку молочної залози. Єдиним методом, що дозволяє вчасно діагностувати рак молочної залози, є мамографія, тобто рентгенологічне дослідження тканини молочної залози. Мамографію потрібно робити щороку всім жінкам, які досягли 40-річного віку.

Якщо у Вашій сім’ї були випадки раку молочної залози, Вам потрібно порадитись із лікарем щодо необхідності проходження обстеження у більш ранньому віці. Особливої актуальності метод мамографії набуває за умови використання стереотаксичної приставки, яка дозволяє виконувати пункційну біопсію у випадку пухлин in situ, коли всі інші методи не можуть виявити патології й уточнити природу змін у молочній залозі. Для жінок віком до 40 років застосовується УЗД молочних залоз.

2. Регулярний огляд у гінеколога – єдиний спосіб знизити ризик виникнення раку шийки матки, тому що це дозволяє виявити зміни, що передують розвитку захворювання. Цей огляд необхідно проходити всім жінкам, починаючи з 21 року або після початку статевого життя один раз на рік, за необхідності – частіше. Ефективне виявлення патології шийки матки базується на проведенні послідовного комплексу обстеження, включаючи кольпоскопію, цитологію та виявлення вірусу папіломи людини.

3. Для профілактики раку товстого кишківника усім особам, які досягли 50-річного віку, потрібно зробити фіброколоноскопію. Цей метод дозволяє виявити як рак, так і поліпи товстого кишківника. Майже 80% ракових пухлин товстого кишківника розвиваються з поліпів, і їх своєчасне видалення може запобігти розвитку раку цієї локалізації. Якщо у Ваших кровних родичів були випадки раку товстого кишківника, потрібно обговорити з лікарем доцільність проведення фіброколоноскопії у більш ранньому віці – у 45 або навіть у 40 років.

4. Щоб своєчасно виявити рак передміхурової залози, всім чоловікам, які досягли 40-річного віку, потрібно регулярно – один раз на рік – проходити профілактичне урологічне обстеження. Окрім огляду, лікар призначить додаткові обстеження: ультразвукове дослідження органів малого тазу, яке дозволяє оцінити розміри та структуру передміхурової залози, та визначення рівня ПСА у крові.

5. Щоб своєчасно виявити патологію легень, необхідно кожні 2 роки проводити рентгенографію органів грудної клітки.

6. Важливим напрямом досліджень у ранній діагностиці злоякісних новоутворень є пошук пухлинних маркерів (онкомаркерів), які б з високою достовірністю дозволяли діагностувати виникнення пухлинного процесу задовго до появи клінічних симптомів, особливо у пацієнтів із груп ризику (в першу чергу це стосується осіб, в родичів яких була виявлена онкопатологія).

Онкологічними маркерами прийнято вважати речовини, які продукуються пухлинними клітинами або організмом у відповідь на розвиток пухлини. Від речовин, що продукуються нормальними клітинами, вони відрізняються якісно (пухлиноспецифічні) або кількісно (пухлиноасоційовані, які продукуються також непухлинними клітинами, але в значно менших концентраціях).

Дослідження концентрації онкомаркерів розглядають як важливу складову діагностики в комплексному обстеженні пацієнта з використанням клінічних, ендоскопічних, променевих, лабораторних методів.

Головне клінічне призначення пухлинних маркерів полягає в індивідуальному стеженні (моніторинг, «follow-up») за онкологічним статусом хворого шляхом визначення рівня вмісту того чи іншого маркера до початку протипухлинного лікування (при наявності морфологічного діагнозу), в процесі лікування і після закінчення з метою контролю його ефективності.

Завдяки цьому динамічний (неоднократний) моніторинг у конкретного онкологічного хворого дозволяє оцінити обсяг хірургічного втручання, ефективність променевої терапії, хіміотерапії, в тому числі адьювантні заходи, що застосовуються для посилення протипухлинного ефекту (гіпертермія, кріовплив, магнітотерапія тощо). Водночас саме біохімічна детекція «сигнальних» онкомаркерних молекул є адекватним засобом раннього виявлення рецидивів і/чи метастазів, часто до їхньої клінічної маніфестації.
Категорія: Медичні поради | Переглядів: 503 | Додав: adminA | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]