14:02 Пов’язали його з ризиком раку - вчені виявили мікропластик у кишківнику | |
 Мікропластик — невидимий ворог, який уже став частиною нашого щоденного життя. Він потрапляє у воду, продукти, повітря, а з ними — і в наш організм.Але що відбувається, коли ці крихітні частинки осідають у кишківнику? Нове дослідження вчених із Австрії показало тривожні результати: мікропластик може змінювати склад кишкової мікрофлори та підвищувати кислотність, що нагадує зміни, які спостерігаються при колоректальному раку. Мікропластик: непомітна загрозаМікропластиком називають дрібні частинки пластику розміром менше 5 міліметрів, які утворюються внаслідок розпаду більших пластикових виробів — пляшок, упаковок, синтетичного одягу тощо. Вони вже виявлені у питній воді, морепродуктах, солі, фруктах і навіть у повітрі.Фахівці давно б’ють на сполох, але поки що не до кінця розуміють, як саме мікропластик впливає на здоров’я людини. Особливу увагу зараз привертає його дія на кишкову мікрофлору — мільярди бактерій, які підтримують імунітет, травлення, обмін речовин і навіть психічний стан. Як проходило дослідженняРоботу провели вчені з Центру біомедичних досліджень CBmed GmbH у Граці (Австрія) у межах проєкту microONE. Вони використали зразки калу п’яти здорових добровольців і створили в лабораторії біореактивні культури, які імітували роботу людського кишківника.Потім дослідники «додали» до цих культур п’ять типів поширених мікропластиків: полістирен, поліпропілен, поліетилен низької щільності, поліметилметакрилат, поліетилентерефталат (ПЕТ — з нього виготовляють пляшки). Все витримували протягом п’яти днів у контрольованих умовах, після чого вчені виміряли рівень pH, кількість бактерій та зміни у складі мікрофлори. Що показали результатиЗниження pHУ зразках, які зазнали впливу мікропластику, pH знизився, тобто середовище стало більш кислим. Це свідчить про те, що частинки пластику впливають на метаболічну активність бактерій, змінюючи хімічні процеси, які відбуваються у кишківнику. Порушення мікробного балансу Вчені виявили, що деякі типи бактерій збільшуються, а інші — зменшуються залежно від виду мікропластику. Найбільші зміни відбулися у групі бактерій, що належать до типу Bacillota (раніше відомих як Firmicutes). Зміни, подібні до тих, що спостерігаються при раку товстої кишки та депресії Мікробні й метаболічні зміни нагадували ті, які фіксують у пацієнтів із колоректальним раком і навіть депресивними розладами. Цікаво, що при цьому кількість самих бактеріальних клітин не змінювалась — тобто мікропластик не вбиває бактерії, але змінює їхню функцію. Чому це важливоЗміна кислотності у кишківнику впливає не лише на травлення, а й на імунну систему. Надмірна кислотність створює умови для росту шкідливих бактерій і послаблення корисних, що може запускати запальні процеси — один із ключових факторів розвитку хронічних хвороб, зокрема раку.Крім того, порушення балансу мікрофлори (дисбіоз) асоціюється з тривожністю, депресією, ожирінням та діабетом. «Мікропластик змінює кислотність і структуру мікробної спільноти в кишківнику, — коментує незалежна дослідниця докторка Гезер Леслі, яка спеціалізується на ризиках мікропластику. — Це доводить, що мікроорганізми не “ігнорують” його присутність. І ми не хочемо, щоб люди несвідомо “мікродозували” мікропластик, який може руйнувати цей складний баланс». Обмеження дослідженняЯк підкреслюють автори, експеримент проводився у лабораторних умовах і на обмеженій кількості зразків(усього п’ять). Тому поки що рано робити остаточні висновки про наслідки для всіх людей.Також тривалість експерименту становила лише п’ять днів, тому невідомо, як довготривалий вплив мікропластику позначається на мікробіомі. Однак дослідники наголошують: навіть за короткий період зміни були помітними й системними, що викликає занепокоєння. «Ми вже бачимо вплив мікропластику на мікробіом, але потрібно більше досліджень, щоб зрозуміти конкретні наслідки для здоров’я людини, особливо з урахуванням ролі імунної системи», — пояснив співавтор дослідження доктор Крістіан Пахер-Дойч із Університету Граца. Що даліРобота австрійських учених була представлена на UEG Week 2025 — щорічному конгресі Європейської гастроентерологічної асоціації. Наразі дослідники готують матеріали до публікації у науковому журналі й планують розширене дослідження з довготривалим моніторингом. Що це означає для насПоки що клінічних висновків немає, але результати вже ставлять під сумнів припущення, що мікропластик “просто проходить” через травний тракт без шкоди.«Ми вважали, що мікропластик, який виводиться зі стулом, не становить загрози, — пояснює докторка Леслі. — Але тепер бачимо, що навіть під час проходження через кишківник він може втручатися у баланс мікробіоти, а це потенційно небезпечно». Як зменшити вплив мікропластикуОбирайте скляну або металеву пляшку замість пластикової.Уникайте розігрівання їжі в пластикових контейнерах. Віддавайте перевагу свіжим продуктам замість фасованих. Використовуйте тканинні або паперові пакети. Якщо можливо, очищайте воду фільтрами, здатними затримувати частинки пластику. Висновок Мікропластик — це не просто сміття у довкіллі. Це невидимий компонент, який уже став частиною нашого внутрішнього світу. Нові дані свідчать, що навіть невеликі його дози можуть порушувати роботу кишкової мікрофлори, змінювати метаболізм бактерій і потенційно впливати на ризик розвитку серйозних хвороб — від раку до депресії. Науковці закликають до подальших досліджень, але вже зараз очевидно: зменшення кількості пластику в нашому повсякденному житті — це не мода, а питання здоров’я. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |