21:52 Правда про дихання | |
 Причина виникнення склерозу - це гіпервентиляція легенів
(глибоке і часте дихання), на яку страждає майже все людство. Небезпека гіпервентиляції легень полягає у вимиванні вуглекислого газу з організму.
Вуглекислий газ (СО2), вуглекислота та її сполуки відіграють дуже важливу роль в життєдіяльності організму. Вуглекислота бере участь у розподілі іонів натрію в тканинах, регулюючи тим самим збудливість нервових клітин, впливає на проникність клітинних мембран, активність багатьох ферментів, інтенсивність продукції гормонів і ступінь їх фізіологічної ефективності, процес зв'язування білками іонів кальцію і заліза. Існує пряма залежність між концентрацією вуглекислоти в крові та інтенсивністю функціонування травних залоз (слинних, підшлункової, печінки), а також залоз слизової шлунка, що утворюють соляну кислоту. Від вмісту в крові вуглекислоти залежить надходження в тканини кисню. Нарешті, вуглекислота відіграє важливу роль в сталості кислотно-лужної рівноваги, у біосинтезі білка і карбоксилювання амінокислот. Цей перелік можна продовжувати, але навіть викладеного цілком достатньо, щоб не вважати вуглекислоту простим "шлаком", який необхідно якнайшвидше вивести з організму. Нижче буде описано шкоду надмірного виведення вуглекислого газу (продукту розщеплення вуглекислоти) з організму. Присутність вуглекислоти - це обов'язкова умова існування людини, і склалося воно історично, коли виникло життя на Землі. Відповідно до сучасних поглядів, це сталося кілька мільярдів років тому. Атмосфера нашої планети була тоді перенасичена вуглекислим газом (понад 90%), і він став природним будівельним матеріалом живих клітин. (Реакція біосинтезу рослин - поглинання вуглекислого газу, утилізація вуглецю і викид кисню в атмосферу - відома зараз кожному школяреві). Поступово це призвело до зміни складу повітря, але внутрішні умови роботи клітин і раніше визначалися високим вмістом вуглекислоти. Перші тварини, що з'явилися на Землі і харчувалися рослинами, знаходилися все ж в атмосфері з високим вмістом вуглекислого газу. Тому їх клітини, а пізніше і створені на базі древньої генетичної пам'яті клітини сучасних тварин і людини, потребують вуглекислого середовища всередині себе (6-8% вуглекислоти і 1-2% кисню) і в крові (7-7,5% вуглекислого газу ). Рослини утилізували майже весь вуглекислий газ повітря, і основна його частина у вигляді вуглецевих сполук разом із загибеллю рослин потрапила в землю, перетворившись на корисні копалини (вугілля, нафту, торф). В даний час в атмосфері міститься близько 0,03% вуглекислого газу і приблизно 21% кисню. Але для нормальної життєдіяльності в крові має бути 7-7,5% вуглекислого газу, а в альвеолярному повітрі - 6,5%. Ззовні його отримати не можна, так як в атмосфері майже не міститься вуглекислого газу. Тварини і людина отримують його при повному розщепленні їжі, такої як білки, жири, вуглеводи побудовані на вуглецевій основі, при спалюванні за допомогою кисню в тканинах утворюється безцінний вуглекислий газ - основа життя. Мистецтво дихання полягає в тому, щоб майже не видихати вуглекислий газ, втрачати його як можна менше. Дихання йогів якраз відповідає цій вимозі. А подих звичайних людей - це хронічна гіпервентиляція легенів, надлишкове виведення вуглекислого газу з організму, що обумовлює виникнення близько 150 найтяжчих захворювань, іменованих нерідко хворобами цивілізації. Серед них такі, як гіпертонічна хвороба, атеросклероз, ішемічна хвороба серця, бронхіальна астма та інші. Гіпервентиляція протягом короткого часу (кількох десятків хвилин) призводить до смерті через втрату організмом вуглекислого газу. Кожен може переконатися в цьому на собі: якщо часто і глибоко подихати, з'явиться запаморочення, аж до втрати свідомості. А якщо і далі людині гіпервентилювать легкі, наприклад, за допомогою апарату штучного дихання - настане смерть. І навпаки, якщо обмежити себе в диханні протягом 5 хвилин, дихаючи поверхнево, звівши до мінімуму надходження кисню при вдиху, відчується прилив енергії (яка при збільшеному надходженні кисню йшла здебільшого на компенсацію окисного процесу) і поліпшення стану. При втраті ж свідомості людина перестає неправильно дихати, так як втрачає вольовий контроль, дихання стає поверхневим, неглибоким і приходить до фізіологічно допустимого рівня, вуглекислого газу з організму виводиться менше, і людина приходить до тями. При хронічній гіпервентиляції легенів через часте і глибоке дихання людина теж втрачає більше вуглекислого газу, ніж допустимо. Якщо захисні механізми погано спрацьовують, відбувається перезбудження нервової системи, зсув кислотно-лужної рівноваги внутрішнього середовища організму в лужну сторону, що порушує обмін речовин. Це виражається в зниженні і порушенні імунітету (схильність до алергічних, простудних і запальних захворювань, відкладення солей, ожиріння або схуднення, порушення роботи залоз внутрішньої секреції і т.д., аж до розвитку пухлин). Найчастіше, оскільки вуглекислий газ життєво необхідний, при його надмірній втраті в тій чи іншій мірі включаються захисні механізми, які намагаються зупинити його видалення з організму. До них відносяться: - Спазм судин, бронхів і спазм гладкої мускулатури всіх органів; - Звуження кровоносних судин; - Збільшення секреції слизу в бронхах, носових ходах, розвиток аденоїдів, поліпів; - Ущільнення мембран внаслідок відкладення холестерину, що сприяє розвитку склерозу тканин; - Підвищення функції щитовидної залози. Всі ці моменти разом з утрудненням надходження кисню в клітини при зниженні вмісту вуглекислого газу в крові (ефект Вериго-Бора) ведуть до кисневого голодування, уповільнення венозного кровотоку (з наступним стійким розширенням вен). Кисневе голодування життєво важливих органів викликає підйом артеріального тиску, гіпертонію і порушення дихального центру, що веде до ще більшої гіпервентиляції, вимивання вуглекислого газу з організму. Спазми коронарних судин призводять до гіпоксії міокарда, аж до розвитку інфаркту. Спазми мозкових артерій викликають головний біль, запаморочення, безсоння, розлади функцій головного мозку, інсульт. Склероз судин обумовлює їх крихкість, втрату еластичності, порушення гемодинаміки, обміну речовин, передчасне старіння. Все це - наслідки гіпервентиляції, на яку страждає майже все людство. При нормалізації дихання вміст вуглекислого газу в організмі досягає належного рівня, і ліквідуються всі перераховані вище патофізіологічні стани. Якщо ще більше зменшити дихання, то у людини розвивається надмірна виносливість, високий потенціал здоров'я; виникають всі передумови до довголіття. Заняття вправами йоги зменшують подих і збільшують вміст вуглекислого газу в організмі. Посилення дихання і вимивання вуглекислого газу з організму сприяють неграмотно побудована глибокодихальна гімнастика, переїдання, вживання їжі тваринного походження (м'ясо, риба, яйця, птиця, сало і так далі), чаю, кави, какао, шоколаду, цукру; куріння, вживання алкогольних напоїв і наркотичних речовин; більшість ліків, перегрівання, постільний режим, сон (особливо на спині), предмети побутової хімії, гіподинамія, нервово-психічне напруження (стрес), азартні ігри, статеві надмірності і так далі. Багато ентузіастів Йоги неправильно собі уявляють фізіологію дихання, завдаючи собі великої шкоди. Треба твердо усвідомити: гіпервентиляція в стані спокою шкідлива! Потрібно намагатися весь час дихати неглибоко (щоб дихання не було ні помітно, ні чутно) і рідко, прагнучи максимально розтягнути автоматичні паузи після кожного видиху. Оптимальне виконання цієї програми принесе людині здоров'я і довголіття. Нехтування нею, порушення законів природи веде до хвороб і передчасної смерті. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |