Згідно з недавніми даними
від 60 до 90% всіх звернень пацієнтів до
медичних фахівців в тій чи іншій мірі
пов'язано зі стресом.Схоже, що термін
"стрес" міцно увійшов у життя
сучасної людини і надає йому масу
незручностей.
Вважається, що стрес - це неспецифічна
реакція організму на будь-яку зміну,
що вимагає його перебудови та адаптації.
Будь-який чинник, який викликає порушення
психологічного, біохімічного і
фізіологічного балансу є для організму
стресовим.
Протягом стресу розрізняють три стадії:
тривоги, адаптації та виснаження. Під
час першої стадії - стадії тривоги
в організмі у відповідь на подразнення
спостерігається підвищення активності
симпатичного відділу нервової системи,
пов'язане з викидом в кров гормонів
стресу (адреналіну і кортизолу).
Стадія адаптації виникає, якщо у
відповідь на тривалу дію стресора
підвищується опірність організму.
Однак якщо фаза адаптації не здатна
відновити порушений баланс протягом
певного часу може відбутися виснаження
фізіологічних резервів. І виникає третя
стадія, під час якої можуть проявитися
захворювання.
Фізіологічні реакції, що протікають в
організмі під час стресу, зумовлені
дією стресових гормонів.
Тривала дія гормонів стресу може
привести до виникнення психосоматичних
захворювань. Найпершими в кров виділяються
катехоламіни (адреналін і норадреналін),
які викликають такі фізіологічні
реакції як прискорене серцебиття,
підвищення артеріального тиску,
пригнічення травних функцій, збудження.
Катехоламіни обумовлюють перебіг
первинних короткочасних реакцій
безпосередньо відразу після дії
стресового чинника.
На відміну від катехоламінів кортизол
здатний тривалий час диктувати свої
умови. Кортизол - основний гормон стресу,
що знижує активність синтетичних
процесів Його дія полягає в розкладанні
м'язових білків з утворенням енергії,
а також її депонування у вигляді жирових
запасів. При виникненні надзвичайних
обставин він мобілізує резерви організму.
Проте дуже тривалу дію стресового
чинника сприяє надлишковій концентрації
кортизолу. Високий артеріальний тиск,
патологія серця і судин, втрата м'язової
маси, ожиріння, старіння шкіри, хрупкіcть
кісток, схильність до інфекцій і безсоння
- ось наслідки викликані його інтоксикацією.
Перебіг стресу може посилюватися
прогресуючим зниженням серотоніну,
викликаним падінням концентрації
вуглеводів в крові. Вуглеводи здійснюють
транспортування в мозок амінокислоти
триптофану, з якої синтезується
серотонін. Зниження рівня серотоніну
проявляється погіршенням настрою і
самопочуття. Бажання з'їсти шоколадку
якраз і викликано нестачею вуглеводів.
Адже простий цукор швидко потрапляє у
кров і таким чином піднімають нам
настрій. Іншими словами брак серотоніну
провокує нас на "солодке".
Тривала дія гормонів стресу може
привести до виникнення психосоматичних
або нейрогенних захворювань, найбільш
поширеними, з яких є бронхіальна астма,
виразкова хвороба, гіпертонічна хвороба,
мігрень, цукровий діабет, кропив'янка,
псоріаз та інші.
Кілька порад, які допоможуть Вам
мінімізувати ризик виникнення стресу:
Регулярне спілкування з природою
дозволяє значно мінімізувати ризик
виникнення стресу.
• Ідеальний спосіб позбутися
від причин стресу це змінити ставлення
до них. Так як стрес більшою мірою
пов'язаний з психічним та емоційним
перенапруженням, то і корінь проблеми
треба шукати в психіці. Спробуйте
простіше дивитися на життя і легше
ставитися до проблем. Недарма буддійські
ченці кажуть, що "все в цьому світі
пусте".
• Пройдіться по свіжому повітрю, краще,
якщо це буде сквер, парк або ліс. Регулярне
спілкування з природою дозволяє значно
мінімізувати ризик виникнення стресу.
• Відмовтеся від тривалих, виснажуючих
дієт. Суворі обмеження в харчуванні
істотно піднімають рівень кортизолу.
• Не захоплюйтеся кавою. Щоденне
вживання 3 чашок кави підвищують
концентрацію кортизолу на 25%.
• Більше відпочивайте. Спіть від 7 до
9:00 в день.
• Регулярні заняття спортом розширюють
психологічні адаптаційні можливості
і піднімають настрій.
|
