Здати кров – це корисно. Що потрібно знати донору

В Україні близько 70% донорів здають кров лише один раз. Цього недостатньо, щоби забезпечити потребу та допомогти всім, кому потрібна кров. Кожна здача крові дуже важлива, а будь-яка група крові потрібна щодня. Відповідаємо на питання і спростовуємо 7 поширених міфів

В Україні практика донорства стає все поширенішою, особливо в останні 5 років. Донори крові знають – людині цим кроком можна подарувати ще один шанс на життя. Проте за міжнародними стандартами популярність донорства в Україні доволі низька. Відповідно до рекомендацій ВООЗ, кількість донацій донорської крові на рік має бути не менше 1,3 мільйона. В Україні за 2017 рік відбулася лише 571 тисяча донацій. Але ми можемо це змінити.

Хто може бути донором крові?

Донором крові в Україні може бути здорова людина віком від 18 років, вагою від 50 кг.

Здорова людина — це та, яка не має протипоказів до донорства.

Важливо! Якщо ви приймаєте ліки, маєте хронічні захворювання чи стоїте на обліку — донорство крові вам протипоказане чи на постійній основі, чи на тимчасовій.

Які є протипокази до донорства?

Протипокази до донорства діляться на тимчасові та абсолютні.

Тимчасові протипоказання щодо донорства крові та її компонентів визначені в Додатку 3 до Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів в розділі 2 – “Тимчасові протипоказання для донорства крові та її компонентів”.

Наприклад, до тимчасових протипоказань відносяться період вагітності та лактації, нанесення татуювання, проколювання вух, пірсинг, лікування голковколюванням, операції, у тому числі аборти, перебування в закордонних відрядженнях тривалістю більше 2-х місяців, контакт з хворими на гепатит, вегето-судинна дистонія тощо.

З повним переліком варто ознайомитись ТУТ.

При наявності у донора захворювань, що не увійшли в цей перелік, питання про допуск до донорства вирішується лікарем закладу переливання крові або відповідним фахівцем.

Абсолютні протипоказання щодо донорства крові та її компонентів визначені в Додатку 3 до Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів в розділі 1 – “Абсолютні протипоказання (усунення від донорства незалежно від давності захворювання і результатів лікування)”.

Наприклад, гемотрансмісивні, інфекційні, паразитарні, соматичні захворювання; злоякісні новотвори, хвороби крові, органічні захворювання ЦНС, повна відсутність слуху і (або) мови, психічні захворювання, наркоманія, алкоголізм тощо.

З повним переліком варто ознайомитись ТУТ.

Де здавати кров?

Коли ви дізнались, що можете бути донором крові, виникає питання: що робити далі? Все досить просто, достатньо обрати центр крові чи реципієнта, якому ви хочете допомогти і запланувати кроводачу на зручний для вас день.

Обрати центр крові дуже просто. В Україні є Всеукраїнська електронна база донорів крові та пацієнтів, які потребують переливання, donor.ua. На сайті бази є розділ «Де здати кров», у якому ви можете знайти установу за назвою міста, центра чи за областю.

Також на сайті donor.ua ви можете обрати реципієнта. Знайти людину, якій ви хочете допомогти, можна за містом, типом кроводачі, групою крові чи міською станцією переливання.

Важливо! Жодних попередніх аналізів крові чи довідок не потрібно!

Режим донора перед здачею крові

У день дачі крові бажано відпочити, легко поснідати та не планувати на цей день серйозних справ, інтенсивне фізичне навантаження, прийом алкоголю.

Не бажано в цей день управляти транспортними засобами через емоційне збудження, яке буває, як правило, у всіх.

За 2 години до та 2 години після дачі крові палити небезпечно і для Вас, і для того, кому потрапить Ваша кров.

Намагайтесь регулярно і збалансовано харчуватися, вживайте побільше рідини. Наприклад, перед здачею крові не рекомендують їсти: соління, молочні продукти (в тому числі і йогурти, сир, вершки, масло), яйця, горіхи, фініки, банани, буряк (рекомендується виключити за 48 годин перед здачею крові), чорницю (рекомендується виключити за 72 години до забору крові), ковбасні вироби, чіпси, сухарики, халву, насіння, всілякі снеки, а також кетчуп, майонез, інші магазинні соуси і маринади тощо.

Детальніше про те, як правильно харчуватися перед здачею крові, читайте на сайті donor.ua

Також відмовтесь від вживання алкоголю за 48 годин до процедури; утримайтеся від вживання аспірину, анальгіну і ліків, що містять аспірин і анальгетики, за 72 години до процедури; по можливості, не паліть за годину до процедури; обов’язково виспіться, відпочиньте.

Що робити під час здачі крові

Під час огляду лікарем перед донацією відверто відповідайте на запитання і не приховуйте інформацію про вживання ліків, алкоголю, наркотичних речовин і перенесені захворювання.

Під час здачі крові повідомте персонал, якщо ви почуваєте себе недобре. Обов’язково повідомляйте лікаря про можливі ускладнення під час здавання.

Ознайомтесь із процедурою здачі крові тут.

Що робити після здачі крові

    відпочиньте протягом 10 хвилин;
    з’їжте легку їжу та випийте солодкий чай;
    протягом 2-3 годин не піднімайте нічого важкого рукою, з якою брали кров;
    старайтесь уникати інтенсивних фізичних навантажень протягом наступних 12 годин;
    не вживайте алкогольні напої раніше ніж через 8 годин;
    намагайтесь часто та регулярно харчуватися протягом двох діб;
    вживайте підвищену кількість рідини протягом двох діб;
    приходьте ще раз здати кров через відновний термін: після здачі крові повинно пройти не менше 60 днів, перш ніж донор зможе знову здавати кров;
    напишіть пост у соцмережі у межах флешмобу #яДонор.

За рекомендацією МОЗ, чоловікам варто здавати кров не частіше 5 разів на рік, жінкам – 4 разів на рік.

Якщо ви відчули запаморочення, зверніться до медичного персоналу. Найпростіший спосіб допомогти собі – лягти і підняти ноги вище голови або сісти і опустити голову між колін. Не намагайтеся одразу йти чи керувати машиною, якщо у вас паморочиться голова.

Чому бути донором крові – корисно? Наукові факти

У донорів суттєво менший ризик серцево-судинних хвороб

Американська медична асоціація стверджує, що люди, які здавали кров щопівроку, мали менше інфарктів та інсультів.

Масштабне дослідження фінських донорів показало, що здача крові хоча б раз на рік знизила ризик хвороб серця на 88%.

У донорів кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень. Отже, менші ризики серцево-судинних хвороб.

У донорів менші ризики захворіти на рак легенів, прямої кишки, шлунку та гортані.

Причина нижчих шансів онкологічних хвороб не лише в тому, що донори це, зазвичай, здорові люди, які стежать за здоров’ям, і тому мають менші ризики. Можлива причина – зниження рівня неорганічного заліза, шкідливого для здоров’я.

Донорство зменшує ризик гемахроматозу

Це хвороба, коли іони заліза накопичуються в печінці та інших органах. Симптоми гемахроматозу перекриваються із проявами інших хвороб, і їх важко розпізнати та вжити заходів. Донори просто втрачають зайве залізо і знижують ризик.

У донорів менше проявів запалення та вищий так званий антиоксидантний статус, тобто вони краще знешкоджують вільні радикали

Донору проводять безкоштовні аналізи на гемоглобін, ВІЛ, гепатити В та С і сифіліс. Ці аналізи слід регулярно робити всім.

7 міфів про донорство крові

Міф №1. Донорство крові – це небезпечно

На сьогодні донорство крові – це абсолютно безпечна та життєво необхідна процедура. В усьому світі мільйони громадян здають кров без зайвих закликів та прохань. Для взяття крові використовуються лише одноразові та стерильні системи, що індивідуальні для кожного донора.

Міф №2. Є потреба лише в рідкісних видах крові

Це не так. Потреба в крові – як рідкісних, так і поширених груп потрібна завжди. Якщо ви здаєте кров не конкретному реципієнту, то ця кров поступає в загальний банк крові та використовується в ситуаціях, коли реципієнту потрібне негайне переливання крові. Більш того, чим популярніша група крові, тим більше її потрібно, так як більше людей потребують саме вашої групи крові.

Міф №3. Донорство – це страшно, боляче і довго

Насправді, єдиним неприємним моментом протягом всієї процедури є укол голкою, що навряд чи можна назвати “страшною і болючою” процедурою. Порізи та удари, з якими ми зіштовхуємось ледь не щодня завдають значно більшого болю. До того ж, донація крові триває не більше 10 хвилин.

Міф №4. Я постійно чую, що хтось здає кров, тому не бачу сенсу йти самому

Про донорство багато говорять в ЗМІ та на телебаченні, знімають соціальну рекламу, організовують акції, але статистика говорить, що лише 5% від тих, хто не має протипоказань щодо донорства (а це близько 60% населення планети), насправді стають донорами крові.

Міф №5. В мене заберуть занадто багато крові й це призведе до погіршення здоров’я

В організмі дорослої людини знаходиться близько 5,6 л крові, в той час коли за один раз забирають 450-470 мл – занадто мало, щоб нанести шкоду вашому організму. До того ж організм історично звик до незначної частини крові внаслідок травм та складних природних умов, тому швидка регенерація (відновлення) закладена в нас біологічно.

Міф №6. Я приймаю протизаплідні таблетки, тому мені неможна здавати кров

Якщо ви приймаєте їх з метою контрацепції, а не лікування — ви можете бути донором.

Міф №7. Я не знаю свою групу крові, тому у мене не візьмуть кров

«А що ж робити, якщо я не знаю свою групу крові? Ну що ж, і тут у нас є для вас хороша новина. У центрі крові вам визначать групу крові і навіть буде зроблено медогляд», – пояснюють у  donor.ua.