10:30 Синдром відмінника: добре чи погано | |
Синдром відмінника: добре чи погано В даний час все більше зустрічається людей, які мають синдром відмінника або відмінниці. Зводиться це до одного - прагнення домогтися досконалого результату, а саме відмова приймати будь-який результат подій, що йде врозріз з моральною установкою ідеального рішення.Загалом, ці люди пред'являють до себе величезні вимоги, і живуть, постійно дотримуючись цих граней. При цьому їм дуже важливо отримувати те саме від оточуючих. Саме тому деякі з них прагнуть змінити своє життя на краще за допомогою мотивуючих книг, список яких нещодавно опублікував Гід Онлайн, доступний за адресою online.ua. Причини перфекціонізмуПрактикуючі психологи, зокрема, схильні до думки, що бажання догодити собі та оточуючим зароджується з дитинства. Але це не зовсім так.Перфекціонізм може виявитися й у дорослому усвідомленому віці. Причинами цього можуть бути різні обставини, наприклад:
Синдром відмінника із дитинстваУ дитячому віці багато дітей, щоб отримати похвалу і заохочення намагаються виконати поставлене перед ними завдання таким чином, щоб дорослі могли б із захопленням радіти результату та хвалити своє чадо, створюючи для нього цим грані ідеального результату.Багато хто плутає схожі поняття працьовитість і перфекціонізм. Слід чітко розуміти, що це різні речі. Головною спільною рисою між ними є саме результат. Працьовитій людині важливий сам факт того, що він досягнутий і робота виконана, а перфекціоністу важливо, як виконана робота і який результат отримано. Саме з цим пов'язують провали та розчарування творчих та обдарованих людей. Не може в одній людині бути талант і перфекціонізм. Постійна самокритика і бажання зробити краще рано чи пізно занапастить творчу особистість. Саме тому варто дізнатися як позбутися синдрому відмінника за допомогою різноманітних статей, які час від часу публікує Гід Онлайн за адресою online.ua. Мало хто з художників чи поетів змогли самостійно перебудувати свій внутрішній світ і подолати у собі прагнення переробляти до того часу, поки не буде ідеальний, на його думку, результат. Досягти такого, на жаль, неможливо. Перфекціонізм: за та протиЗ одного боку, бути людиною, яка постійно прагне максимуму домагаючись цілей і вирішуючи завдання досить непогано. Саме в цьому випадку кожна його річ лежить на своєму місці, а ухвалене рішення - обдумане та усвідомлене.Існує й інший бік цієї особливості характеру людини. Психологи виділяють кілька ступенів розвитку перфекціонізму:
До синдрому відмінника можна віднести середню ступінь перфекціонізму. Саме в цьому випадку людині, виконуючи повсякденну роботу або будь-які інші вказівки керівництва, необхідно досягти максимальних результатів, при цьому розібравшись у ситуації в цілому і занурившись у неї з головою. На роботі таких співробітників високо оцінюють, але зазвичай домогтися високих положень їм не вдається, тільки через те, що у них існує розуміння того, що крім них ідеально виконати роботу не зможе ніхто. Останній - найвищий ступінь перфекціонізму можна назвати маніакальним. Такі люди просто одержимі ідеальними результатами, цього вимагають не тільки від себе, а й від оточуючих.  У більшості випадків такі люди самотні, тому що вони не можуть знайти людей, які б задовольняли їхні вимоги. Серед таких людей багато шлюборозлучних процесів, з дітьми стосунки складаються вкрай важко та напружено. Корткий висновокРозвивати в собі перфекціонізм з одного боку навіть необхідно, але варто завжди пам'ятати, що все має бути в міру. Досягнувши цього балансу, поставлені завдання та цілі будуть приносити гарний та видимий результат. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |