Від чого залежить схожість малюка з одним із батьків?

На ко­го з батьків бу­де схо­жий ма­люк? Від ко­го успадкує ха­рак­тер?

Які хво­ро­би отримає і скільки про­жи­ве на цьо­му світі? Ци­ми та ба­гать­ма іншими пи­тан­ня­ми завідує ге­не­тич­ний код. Хо­ча механізми загадкової про­гра­ми до кінця не вивчені, завісу над таємницею вчені відкрили.

Рідко хто з батьків не намагається пред­ста­ви­ти, як бу­де виг­ля­да­ти їх ма­люк. І мрії ча­сом за­во­дять їх да­ле­ко. Так, майбутній мамі мо­же при­ма­ри­ти­ся, що у дівчинки неодмінно бу­дуть блакитні очі, як у тат­ка, і ру­ся­ве во­лос­ся, як у неї самої, а ось вда­ча у доч­ки не­хай вже бу­де по­ступ­ли­ва, як у тітки Гані.

Як­що бать­ки че­ка­ють хлоп­чи­ка, во­ни мо­жуть по­дум­ки за­мов­ля­ти йо­му мужній овал об­лич­чя й чарівну ямоч­ку на підборідді, як у дідуся. Але бо­же си­на збе­ре­жи успад­ку­ва­ти ха­рак­тер дідуся, ад­же в молодості той був за­пек­лим зірвиголовою, та і бабусі по гос­по­дар­ст­ву ніколи не до­по­ма­гав.

Од­нак батьківським очікуванням не зав­ж­ди су­дить­ся збу­ти­ся.

Вирішальний го­лос залишається за ге­на­ми, які ди­ти­на отримає від ма­ми і та­та. Хо­ча навколишнє се­ре­до­ви­ще теж вне­се свій вне­сок і про це кра­ще не за­бу­ва­ти.

Спіраль жит­тя

Всі ми знаємо, що но­ве жит­тя зароджується при зустрічі сперматозоїда з яйцеклітиною. Але ма­ло хто пам'ятає, що ма­ми­на і та­то­ва статеві клітини на­зи­ва­ють­ся га­ме­та­ми. Обидві не­суть в собі по 23 хро­мо­со­ми. У цьо­му го­лов­на відмінність від всіх інших клітин на­шо­го організму, кож­на з яких містить по 46 хро­мо­сом.

По­ло­вин­час­тий набір га­ме­ти не­суть то­му, що спо­чат­ку створені возз’єднуватися один з од­ним і утво­рю­ва­ти од­ну клітину - зи­го­ту, з якої надалі зав­дя­ки механізмам поділу вий­де но­ва лю­ди­на.

З цієї ж при­чи­ни рівно по­ло­ви­ну ге­не­тич­но­го матеріалу ди­ти­на одержує від ма­ми, а дру­гу - від та­та. У сумі зи­го­та і бу­де містити покладені еволюцією 46 хро­мо­сом.

Раніше вва­жа­ло­ся, що у ка­ро­оких батьків не мо­же на­ро­ди­ти­ся бла­кит­но­окий ма­люк. За­раз такі ви­пад­ки науці відомі, і скандалів на ґрунті ревнощів ста­ло мен­ше, при­чо­му чим глиб­ше ге­не­ти­ки про­ни­ка­ють в таємниці ДНК, тим очевидніше: за­ко­ни спад­ку­ван­ня генетичної інформації го­ту­ють ще ба­га­то сюрпризів.

Ті хро­мо­со­ми, які не розрізняються у чоловіків і жінок і май­же повністю пов­то­рю­ють один од­но­го, на­зи­ва­ють­ся ауто­сом­ни­ми, а ті, які відповідають за різницю між ста­тя­ми, - ста­те­ви­ми. Перші парні, а другі - парні у дівчаток (ХХ) і непарні у хлопчиків (XY).

Хро­мо­со­ми - це специфічні струк­ту­ри. Зна­хо­дять­ся во­ни в ядрі клітини. Усередині кожної з 46 хро­мо­сом зна­хо­дить­ся од­на мо­ле­ку­ла ДНК, яка не­се май­же всю ге­не­тич­ну інформацію про кон­крет­ний організм. Хімічна фор­му­ла дезоксирибонуклеїнової кис­ло­ти до­сить прос­та. До її скла­ду вхо­дять всьо­го 4 азо­тис­тих спо­лу­ки, мо­ле­ку­ли цук­ру і за­ли­шок фосфорної кис­ло­ти. Сек­рет в іншому.

За фор­мою ДНК нагадує подвійну скру­че­ну спіраль. Як­що роз­к­ру­ти­ти спіралі всіх 46 мо­ле­кул ДНК з однієї клітини, їх су­мар­на дов­жи­на скла­де май­же 2 мет­ри.

І в цьо­му лан­цюж­ку уміщатиметься вся ге­не­тич­на інформація то­му, що за­пи­са­на во­на бу­де у вигляді текс­ту всьо­го з 4 літер: А, Т, Д, Ц (ця "аз­бу­ка" складається з пер­ших букв у назві 4 азо­тис­тих ос­нов).

Як­що звес­ти воєдино відомості, які не­суть в собі 46 мо­ле­кул ДНК, вий­де текст з 3 мл­рд букв. Це більше, ніж вміщує в се­бе будь-яка се­реднь­о­ста­тис­тич­на до­маш­ня бібліотека.