Люди, яких цькували в дитинстві, страждають навіть у 50

Якщо людину в дитинстві цькували, негативний вплив цього може відчуватися і через 40 років, повідомляють дослідники з лондонського Королівського коледжу.

Фахівці простежили долю 7771 людини 1958 року народження. За учасниками дослідження спостерігали з дитинства - від семи років і до 50-ти.

Науковці з'ясували, що жертви дитячих цькувань мають підвищений ризик депресії і тривожних розладів, а також ризик нижчої якості життя у середньому віці.

Активісти, які борються зі знущаннями, кажуть, що такі люди потребують тривалої допомоги.

Раніше дослідники з Ворвікського університету встановили, що цькування має довгострокові наслідки для здоров'я, кар'єри та стосунків людини, а в "Американському психіатричному журналі" були опубліковані дані про те, що погане ставлення з боку однолітків може псувати людині життя аж до середнього віку.

Хоча через 40 років після цькування ризик хвороб та негативних соціально-економічних наслідків був невеликим – лише у півтора рази вище за норму, дослідження показало, що він такий самий, як і в дітей з притулків.

Гірше психічне здоров'я

На початку дослідження науковці запитали в батьків, чи цькували їхніх дітей у віці від 7 до 11 років. Понад чверть опитаних відповіли, що це траплялося час від часу, а 15% повідомили, що часто.

Далі упродовж десятиліть дослідники стежили за цією групою, щоб з'ясувати, чи мають знущання довгостроковий вплив.

У 23 і 50 років перевіряли психологічний стрес і загальний стан здоров'я піддослідних, у 45 років - наявність психологічних проблем і в 50 - пізнавальні функції, соціальні стосунки і матеріальну забезпеченість.

Дослідження показало, що ті, кого в дитинстві цькували, схильні у 50 років мати гірше фізичне і психічне здоров'я, а також пізнавальні функції. Ці люди частіше хворіють на депресію і мають суїцидальні думки.

Вони ризикують мати гіршу освіту, а чоловіки - ще й заробляти менше грошей або не мати роботи взагалі.

Позначаються знущання і на особистих стосунках: ті, хто з ними стикався, менш схильні мати близькі стосунки і користатися підтримкою з боку друзів і сім'ї.

"Раннє втручання"

Професор Луїза Арсено, старший дослідник з лондонського Королівського коледжу, каже: "Ми повинні відмовитися від думки, що цькування - невід'ємна частини дорослішання. Вчителі, батьки та політики повинні розуміти, що те, що відбувається у шкільному дворі, може мати довгострокові наслідки".

"Програми боротьби зі знущанням надзвичайно важливі, але, крім того, слід зосередитися на ранній допомозі жертвам, щоб упередити можливі проблеми у підлітковому й дорослому віці", - вважає пані Арсено.

Дослідження Королівського коледжу показало, що шкідливий вплив цькувань зберігався навіть тоді, коли враховували дію інших факторів: коефіцієнту інтелекту, емоційних та поведінкових проблем, а також соціоекономічного статусу батьків.

"Страждання на все життя"

На думку Люсі Рассел, директора кампаній в організації Young Minds, фахівці повинні враховувати те, що цькування має довгострокові наслідки.

Жертвам слід пропонувати тривалу програму допомоги, щоб мінімізувати страждання, "які багато хто відчуває все життя", каже вона.

Марта Еванс, національний координатор Альянсу проти знущань, каже: "Батьки, опікуни, вчителі і діти - усі повинні разом працювати над створенням суспільства, яке не толерує цькувань і відповідає на них швидко і адекватно".

А Емма-Джейн Кросс, виконавчий директор і засновник організації BeatBullying, розповіла BBC, що молоді люди зараз особливо потерпають від кіберзнущань і тролінгу, і закликала до активнішої боротьби з ними.