Наша поведінка є наслідком наших стосунків, ситуацій у минулому, часом негативних, які є психологічною травмою. Можна про це не підозрювати доти, доки така поведінка не шкодить ментальному здоров’ю та не погіршує якість життя.
Бути перфекціоністом
Бажання бути найкращим робити все ідеально виникає в наслідок надмірних вимог зі сторони інших, знецінення досягнень чи сприймання успіхів, як норми. Своїм перфекціонізмом людина намагається компенсувати відчуття "мене достатньо", довести свою цінність, щоб ніхто не міг її знецінити чи розкритикувати.
Догоджати іншим
Шукати схвалення від інших, постійно уникати конфліктів, задовольняти потреби інших, нехтуючи власними. Така поведінка зумовлена глибинним страхом бути покинутим та потребою вберегти себе від самотності.
Постійна боротьба за справедливість
Таке бажання виникає у людини, яка пережила сильну несправедливість стосовно себе або ж почуття безпорадності. Проте, часто боротьба за справедливість може нашкодити: коли людина, яку прагнуть захистити, не хоче цього захисту.
Підпускати людей занадто близько
Занадто гнучкі особисті кордони - прояв не доброти, а психологічної травми. Якщо особисті кордони систематично порушувались фізичним або психологічним насиллям, тоді важко зрозуміти, які бувають здорові кордони і як їх відстоювати. Такі люди можуть терпіти до останнього, не довіряти своїм відчуттям, бояться сказати "ні" і стикнутися з негативною реакцією.
Тримати людей на надмірній відстані
У психології, це називається контр-залежність. Коли людина проявляє надмірну самостійність, уникає підтримки та допомоги. Все це через страх бути вразливою та залежною від інших. Адже в травматичному досвіді люди, від яких вона залежала, робили їй боляче, покидали або зраджували. Тому вона прийняла рішення більше нічого не потребувати, щоб не переживати біль.
|