Як більшість людей уявляє собі життя? Приблизно воно виглядає так: дитсадок, школа, університет, робота, пенсія. І коли ми перебуваємо на стадії “школа-університет”, то дуже часто мріємо, щоб навчання на цьому етапі закінчилося, і після отримання диплому взагалі про нього забути. Але чи правильне таке мислення? Зважаючи на існування терміну “безперервне навчання” або “навчання протягом всього життя”, — ні.

Люди — не просто особистості, вони — особистості, яким властиво розвиватись і збільшувати багаж знань. Ось чому не потрібно нехтувати такою можливістю, і використовувати її максимально.

Отож, що таке “навчання протягом всього життя”? Насправді, все просто, це безперервне отримання та розвиток знань і вмінь, яке триває все життя людини. Таке навчання може здійснюватись завдяки отриманні освіти, тренінгів, курсів, або ж шляхом отримання досвіду з самого життя.

Це концепція добровільного пошуку знань, який необхідний як з професійних, так і з особистих причин. Якщо людина обирає такий стиль життя, вона сприяє своєму кар’єрному та внутрішньому росту. Тому не бійтесь вчитись протягом всього життя, адже це не показник того, що ви нічого не знаєте, а того, що ви розумієте — людині завжди є куди рости та удосконалюватись.

Отож пропонуємо вам переклад статті Джона Коулмена “Make Learning a Lifelong Habit”.

“Недавно я працював над роботами Едмунда Морріса про Теодора Рузвельта — “The Rise of Theodore Roosevelt” та “Theodore Rex”. Рузвельт не був ідеальним, але був цікавим та відчував інтелектуальний голод. Він опублікував свою першу книгу “Військово-морська війна 1812 року”, коли йому було 23, і продовжував писати про все, починаючи від охорони природи, і закінчуючи політикою та біографіями. За словами Морріса, поширювались чутки, що в певні періоди Рузвельт міг прочитувати книгу за день, і, можливо, це зробило його таким харизматичним та сприяло тому, що він зробив як президент.

Про Рузвельта можна сказати, що він вчився протягом всього життя. Навчання стало для нього режимом особистої реалізації та шляхом до професійного успіху. Це звичка, яку б хотіли мати багато із нас.

Недавно The Economist писав про те, що, зважаючи на всі порушення в сучасній економіці, надбання навичок впливає на професійну значущість.

Окрім того, що навчатись — корисно, це ще й весело. Адже, наприклад, спілкуючись з колегами чи друзями на певну тему, ви підвищуєте впевненість в собі.

Але наполегливо і безперервно вчитись — не просте рішення. Воно повинно стати звичкою.

По-перше, щоб навчання стало для вас звичкою, ви повинні чітко визначитись із результатами, яких хочете досягнути. Хочете оживити ваші розмови та інтелектуальну активність завдяки новій інформації? Чи, можливо, хочете опанувати новий предмет? Або бути впевненими, що ви в курсі подій, які відбуваються поза межами вашої роботи? Отримавши 1-2 результати, ви зможете поставити перед собою досяжні цілі, перетворивши їх в звичку.

Зважаючи на свій вибір, ставте перед собою реалістичні цілі. Як і всі люди, кожного року я ставлю перед собою ряд цілей. Зрештою, їх можна поділити на такі, які б я хотів досягнути протягом року (наприклад, прочитати 24 книги у 2017 році), та щоденні або щотижневі звички, які потрібно удосконалювати відповідно до цілей (наприклад, читати більше 20 хв протягом 5 днів на тиждень).

Свої довготермінові цілі я відслідковую в щоденнику. Щоденні та щотижневі звички контролюю через додаток на телефоні, який дозволяє швидко і просто вводити закінчення звичок на щоденній основі, та стежити за їх дотриманням. Ці цілі перетворили неясне бажання удосконалювати навчання в конкретний набір дій.

Маючи цілі, розробіть програму навчання. Два рази в місяць я приходжу в книжний клуб, який допомагає мені втримуватись на шляху до власних цілей і робить досягнення їх більш захоплюючим.

Окрім цього, багато моїх друзів-письменників також приєднались до груп, члени яких читають та редагують роботи один одного. Найкраще приєднуватись до тих груп, темою яких є саме та, яку б ви хотіли вивчати.

Для того, щоб сфокусуватись на своїх цілях, потрібно позбутись факторів, які вас відволікають. Навчання — весела річ, але крім цього, це ще й важка робота.

Багатозадачність та технології (н-д, мобільні телефони, електронна пошта) можуть відволікати вас від навчання. Тому вчіться виділяти для нього час, та мінімізувати кількість перерв. Якщо ви хочете, наприклад, почитати, знайдіть тихе та спокійне місце, забувши про свій телефон. Якщо відвідуєте певні заняття, візьміть з собою зошит та ручку, і записуйте, адже це покращує здатність запам’ятовувати. А от ноутбуки, телефони та інші відволікаючі пристрої залишайте в машині чи в сумці. Позбувшись фізично від факторів відволікання, пробуйте впорядкувати свої думками. Мені, наприклад, в цьому допомагає медитація. Після неї я краще фокусуюсь, а тому — уважний на лекціях, і можу читати складні книги.

І ще одне: в разі необхідності, ви можете використовувати технології в навчанні. Хоч вони можуть відволікати, але також можуть бути корисними. Адже існує безліч безкоштовних навчальних онлайн-платформ, завдяки яким студенти на відстані можуть отримувати знання та вчитись у геніальних людей.

Подкасти, аудіокниги, електронні книги та інші засоби дозволяють мати під рукою книгу в будь-який час. Я, от наприклад, зрозумів, що завдяки електронним книгам можу читати в двічі більше за рік. Об’єднайте ці інструменти з додатками, які дозволяють відстежувати ваші звички, і технологія може стати для вас важливим компонентом в щоденному навчанні.

Ми всі народились із природною допитливістю. Ми хочемо дізнаватись, але робота і професійне життя часто зменшують час і бажання використовувати цю природну цікавість.

Розвивання звички навчатися, свідомо створеної та сумлінно розвинутої, може стати вашою дорогою до професійного росту та особистого щастя.

Можливо, Рузвельт був правий: навчання протягом життя може бути успіхом саме по собі”!

Тож не бійтесь поглиблювати свої знання, відкривати нові горизонти та досягати поставлених цілей, зробивши навчання корисною звичкою!